ТЕКСТ 30
ВІРШ 30
Текст
Текст
ят тат сан̇гра̄ма-мӯрдхани
ка̄ла-карма-тамо-руддхам̇
пунар адхягамат прабхух̣
йат тат сан̇ґра̄ма-мӯрдгані
ка̄ла-карма-тамо-руддгам̇
пунар адгйаґамат прабгух̣
Дума по дума
Послівний переклад
гӣтам – получил наставления; бхагавата̄ – от Божествената Личност; гя̄нам – трансцендентално знание; ят – което; тат – това; сан̇гра̄ма-мӯрдхани – по средата на битката; ка̄ла-карма – време и действия; тамах̣-руддхам – обвит от този мрак; пунах̣ адхягамат – отново ги възстанови; прабхух̣ – господар на сетивата си.
ґітам — повідане; бгаґавата̄ — Богом-Особою; джн̃а̄нам — трансцендентне знання; йат — котре; тат — те; сан̇ґра̄ма- мӯрдгані — посеред битви; ка̄ла-карма — часу і діяльности; тамах̣-руддгам — огорнутий цією темрявою; пунах̣ адгйаґамат — оживив їх знову; прабгух̣ — пан над чуттями.
Превод
Переклад
Като че ли заради забавленията и дейностите на Бога и заради отсъствието му Арджуна бе забравил наставленията, оставени от Божествената Личност. Но всъщност това не беше вярно. Той отново стана господар на сетивата си.
Здавалося, що у вирі розваг та діянь Господа і в розлуці з Ним Арджуна геть забув настанови, які лишив йому Бог-Особа. Однак насправді це було не так, і Арджуна знову опанував над своїми чуттями.
Пояснение
Коментар
Силата на вечното време потапя обусловената душа в плодоносните дейности. Но когато Върховният Бог идва на Земята в някоя от инкарнациите си, Той не е под влиянието на ка̄ла, материалната представа за минало, сегашно и бъдеще. Дейностите на Бога са вечни и са проявление на вътрешната му енергия (а̄тма-ма̄я̄). Всички забавления или дейности на Бога имат духовна същност, но обикновените хора ги виждат на нивото на материалните дейности. Външно изглеждало, че Арджуна и Богът, както и противниците им, се сражавали в битката при Курукш̣етра, но в действителност Богът изпълнявал мисията на идването си и общувал с вечния си приятел Арджуна. Следователно материалните наглед дейности, които извършвал Арджуна, не го лишили от трансценденталното му положение, а напротив, възстановили в съзнанието му песните на Бога, каквито самият Той ги бил изпял. В Бхагавад-гӣта̄ (18.65) Богът уверява, че човек непременно ще възстанови у себе си това съзнание:
Під нездоланним впливом вічного часу зумовлена душа опиняється у путах кармічної діяльности. Однак на Верховного Господа, коли Він приходить на Землю, вплив кали, тобто минулого, теперішнього й майбутнього, як їх розуміють у матеріальному світі, не поширюється. Діяння Господа вічні, вони — прояв Його атма-майі, внутрішньої енерґії. Всі розваги й діяння Господа духовні з природи, однак світській людині видається, що Господь діє, як діє і вона сама, на матеріальному рівні. Здавалося б, на Курукшетрі Арджуна й Господь билися так само, як їхні супротивники, але насправді Господь через ту битву виконував місію Свого втілення і виявляв Свої взаємини з Арджуною, Своїм вічним другом . Ось чому Арджуна , виконувавши матеріальну на позір діяльність, не тільки не впав з трансцендентного рівня, а навіть відновив у своїй свідомості Господню пісню, що проспівав Йому Сам Господь. Господь запевняє у «Бгаґавад-ґіті» (18.65) щодо такого пробудження свідомости:
мад-я̄джӣ ма̄м̇ намаскуру
ма̄м еваиш̣яси сатям̇ те
пратиджа̄не прийо 'си ме
мад-йа̄джі ма̄м̇ намаскуру
ма̄м еваішйасі сатйам̇ те
пратіджа̄не прійо ’сі ме
Човек винаги трябва да мисли за Бога; умът никога не трябва да забравя Бога. Човек трябва да стане предан на Бога и да му отдава почитанията си. Този, който живее по такъв начин, ще получи благословията на Бога, защото е приел подслон в лотосовите му нозе. В тази вечна истина няма никакво съмнение. Арджуна бил доверен приятел на Бога и затова Той му открил тази тайна.
Слід завжди думати про Господа; ніколи не можна забувати про Нього. Слід стати відданим Господа і складати Йому поклони. Той, хто живе так, безсумнівно здобуває благословення Господа, досягаючи притулку Його лотосових стіп. Ця вічна істина безсумнівна. Таємницю відкрито саме Арджуні, бо він був близький друг Господа.
Арджуна нямал желание да се сражава с роднините си, но се сражавал заради мисията на Бога. Той постоянно се занимавал само с изпълнението на мисията му, затова след заминаването на Бога запазил трансценденталното си положение, въпреки че външно изглеждало, че е забравил всички наставления на Бхагавад-гӣта̄. Следователно човек трябва да подчини дейностите си на мисията на Бога – тогава със сигурност ще се върне вкъщи, обратно при него. Това е най-висшето съвършенство на живота.
Арджуна не мав бажання битися зі своїми родичами — він робив це, щоб виконати місію Господа. Він повсякчас був зосереджений на виконанні Його місії, а тому коли Господь пішов з цього світу, Арджуна і далі зберігав те саме трансцендентне становище, дарма що здавалося, ніби він геть забув повчання «Бгаґавад-ґіти». Отже, слід упогоджувати все, що ми робимо, з місією Господа. Якщо діяти так, нам забезпечене повернення додому, до Бога. Це — найвища досконалість життя.