Text 15
ВІРШ 15
Texto
Текст
mahattamaikānta-parāyaṇasya
harer udāraṁ caritaṁ viśuddhaṁ
śuśrūṣatāṁ no vitanotu vidvan
махаттамаіка̄нта-пара̄йан̣асйа
харер уда̄рам̇ чарітам̇ віш́уддгам̇
ш́уш́рӯшата̄м̇ но вітаноту відван
Palabra por palabra
Послівний переклад
tat — en consecuencia; naḥ — de nosotros; bhavān — tu buena persona; vai — ciertamente; bhagavat — en relación con la Personalidad de Dios; pradhānaḥ — principalmente; mahat-tama — el más grande de todos los grandes; ekānta — exclusivamente; parāyaṇasya — del refugio; hareḥ — del Señor; udāram — imparcial; caritam — actividades; viśuddham — trascendental; śuśrūṣatām — aquellos que son receptivos; naḥ — nosotros; vitanotu — ten la bondad de describir; vidvan — ¡oh, tú, el erudito!
тат — тому; нах̣ — нас; бгава̄н — вельмишановний; ваі— певно; бгаґават—що має стосунок до Бога-Особи; прадга̄нах̣ — головно ; махат-тама — найбільших серед найбільших; ека̄нта — виключно; пара̄йан̣асйа — притулку; харех̣ — Господа; уда̄рам — неупереджені; чарітам — діяння; віш́уддгам — трансцендентні; ш́уш́рӯшата̄м — тим, хто прагне почути; нах̣ — нам; вітаноту — ласкаво повідай; відван — о вчений.
Traducción
Переклад
¡Oh, Sūta Gosvāmī!, tú eres un erudito y puro devoto del Señor, porque la Personalidad de Dios es el principal objeto de tu servicio. En consecuencia, descríbenos por favor los pasatiempos del Señor, que están por encima de todo concepto material, pues estamos ansiosos de recibir esos mensajes.
О Суто Ґосвамі! Тобі відома істина, і ти — чистий відданий Господа, бо головна твоя мета — служити Богові-Особі. Тож, будь ласка, повідай нам про розваги Господа, що перевершують будь-які матеріальні уявлення, бо ми спраглися за такими оповідями.
Significado
Коментар
El expositor de las actividades trascendentales del Señor debe tener únicamente un objeto de adoración y servicio: el Señor Kṛṣṇa, la Suprema Personalidad de Dios. Y el auditorio de esas narraciones debe estar ansioso de oír hablar de Él. Cuando se logra una combinación de esa índole, es decir, un orador apto y un auditorio apto, en ese preciso momento y lugar es muy idóneo continuar los discursos acerca de la Trascendencia. Unos oradores de profesión y un auditorio absorto en lo material no pueden obtener un verdadero beneficio de esa clase de discursos. Los oradores de profesión hacen un espectáculo de Bhāgavata-saptāha para sostener a la familia, y el público con inclinaciones materiales oye estos discursos de Bhāgavata-saptāha en aras de algún beneficio material, es decir, religiosidad, riqueza, complacencia de los sentidos o liberación. Esa clase de discursos del Bhāgavatam no se encuentran purificados de la contaminación de las cualidades materiales. Pero los discursos que hubo entre los santos de Naimiṣāraṇya y Śrī Sūta Gosvāmī están en el nivel trascendental. No los motiva la ganancia material. En esos discursos, tanto el auditorio como el orador disfrutan de un ilimitado placer trascendental y, en consecuencia, pueden continuar con las narraciones durante muchos miles de años. Ahora, los Bhāgavata-saptāhas se realizan únicamente por siete días, y después de concluir el espectáculo, tanto el auditorio como el orador se dedican como de costumbre a las actividades materiales. Esto se debe a que el orador no es un bhagavata-pradhāna y el auditorio no es śuśrūṣatām, como se explicó anteriormente.
Оповідати про трансцендентні діяння Господа може тільки той, хто своє служіння й поклоніння присвячує Господеві Крішні, Верховному Богові-Особі, і тільки Йому. А ті, що прийшли слухати такі оповіді, повинні мати палке бажання чути про Господа. Бесіди про Трансцендентне можуть тривати, коли виконано обидві ці умови, а саме коли є гідний оповідач і підготовані до сприйняття оповіді слухачі. Якщо ж такі обговорення відбуваються між платними оповідачами та поглинутими матеріальними думками слухачами, це не дасть справжньої користи нікому. Платні оповідачі влаштовують бгаґавата-саптаху напоказ, щоб заробити на утримання сім’ї, а зацікавлені в матеріальних речах слухачі приймають участь у таких бесідах бгаґавата-саптахи, щоб дістати якусь матеріальну вигоду — стати доброчесними, забагатіти, отримати чуттєве задоволення чи звільнення. Такі обговорення «Бгаґаватам» не чисті від скверни матеріальних якостей. На противагу таким бесідам обговорення «Шрімад-Бгаґаватам» між мудрецями Наймішаран’ї та Сутою Ґосвамі відбувалось на трансцендентному рівні. Ніхто не прагнув ніяких матеріальних здобутків. Під час таких обговорень і слухачі, і оповідач відчувають безмежну трансцендентну насолоду і тому можуть слухати й говорити впродовж тисяч років. Сучасні бгаґавата-саптахи тривають тільки сім днів, а щойно вистава закінчується і слухачі, й оповідач повертаються до своєї звиклої матеріальної діяльности. Чому? Тому що оповідач не є бгаґават-прадга̄на, а слухачі не ш́уш́рӯшата̄м, як пояснено вище.