ТЕКСТ 4
ВІРШ 4
Текст
Текст
сарва-ка̄ма-дугха̄ махӣ
сиш̣ичух̣ сма враджа̄н га̄вах̣
паясодхасватӣр муда̄
сарва-ка̄ма-дуґга̄ махі
сішічух̣ сма враджа̄н ґа̄вах̣
пайасодхасватір муда̄
Дума по дума
Послівний переклад
ка̄мам – всичко необходимо; ваварш̣а – се изливало; парджанях̣ – дъждове; сарва – всичко; ка̄ма – потребности; дугха̄ – производител; махӣ – земята; сиш̣ичух̣ сма – овлажняват; враджа̄н – пасищата; га̄вах̣ – кравите; паяса̄ удхасватӣх̣ – заради издутите вимета; муда̄ – заради радостното настроение.
ка̄мам — все потрібне ; ваварша — проливалися ; парджанйах̣— дощі; сарва — все; ка̄ма — потрібне; дуґга̄ — та, що виробляє; махі — земля; сішічух̣ сма — зрошували; враджа̄н — пасовища; ґа̄вах̣ — корова; пайаса̄ удгасватіх̣ — маючи повне вим’я; муда̄ — бувши щасливі.
Превод
Переклад
По времето на управлението на Маха̄ра̄джа Юдхиш̣т̣хира облаците изливаха толкова вода, отколкото хората се нуждаеха, а земята в изобилие раждаше всичко, което бе необходимо на човека. Кравите бяха радостни, а виметата им – пълни, затова те често обливаха пасищата с млякото си.
За правління Махараджі Юдгіштгіри хмари проливали саме стільки дощу, скільки потрібно було людям, а земля щедро постачала усіх всім потрібним. Корови, щасливі, мали такі повні вим’я, що пасовища завжди були зрошені їхнім молоком.
Пояснение
Коментар
В основата на икономическото развитие са земята и кравите. Човешкото общество се нуждае от зърнени храни, плодове, мляко, полезни изкопаеми, дрехи, дървесина и т.н. Тези неща са необходими, за да може човекът да удовлетворява материалните потребности на тялото си. Хората определено нямат нужда от месо и риба или от железни инструменти и машини. Докато Маха̄ра̄джа Юдхиш̣т̣хира управлявал света, по цялата земя редовно падали дъждове. Хората не могат да управляват дъждовете. Техен повелител е небесният цар Индрадева, а той е слуга на Бога. Когато царят и поданиците му се подчиняват на Бога, от небето редовно валят дъждове, благодарение на които земята ражда най-различни продукти. Редовните дъждове дават не само достатъчно зърно и плодове; когато те се съчетаят с влиянието на звездите, се образуват в изобилие скъпоценни камъни и перли. Зърното и зеленчуците могат прекрасно да нахранят човека и животните, а охранените крави дават достатъчно мляко, което осигурява силата и жизнеността на хората. Ако има достатъчно мляко, зърно, плодове, памук, коприна и скъпоценни камъни, нима ще има нужда от кина, публични домове, кланици и пр.? Нима е нужен този противоестествен разкош под формата на кина, коли, радио, месо и заведения? Какво друго е създала тази цивилизация, освен ненавистта между хората и нациите? Утвърдила ли е равенството и братството, щом заради прищевките на единици изпраща хиляди хора в адските заводи и на бойните полета?
За основу економічному розвиткові правлять земля й корови. Щоб жити, людям потрібні збіжжя, фрукти, молоко, мінерали, одежа, деревина тощо. Цього людина потребує, щоб задовольняти вимоги тіла. Вона може обійтись і без м’яса, і без риби, і без залізного знаряддя, і без машин. За правління Махараджі Юдгіштгіри скрізь на Землі реґулярно випадали дощі. Дощі не коряться людській волі — дощами повеліває Індрадева, небесний цар, а він є слугою Господа. Коли цар і його піддані коряться Господу, небо реґулярно проливає дощі, а за належної кількости опадів земля щедро родить. Коли опадів стільки, скільки треба, земля рясно родить овочі та фрукти, а за певного розташування астрономічних тіл земля рясно родить ще самоцвіти та перли. Збіжжя й овочі — поживна їжа для людей і тварин, а вгодовані корови дають доволі молока, щоб людина була здорова і повна життєвої сили. А якщо в людей доволі молока, збіжжя, фруктів, доволі бавовни, шовку й доволі самоцвітів, то навіщо їм кінотеатри, будинки розпусти, бойні й таке інше? Навіщо їм штучні розкоші життя — кіно, машини, радіо, м’ясо, готелі? Хіба сучасна цивілізація створила щось крім чвар між окремими людьми та цілими народами? Невже сучасна цивілізація, що за примхою лічених людей посилає тисячі інших у пекло фабрик і воєн, сприяє розвитку рівности й братерства?
Тук се казва, че кравите обливали земята с млякото си, защото виметата им били препълнени, а самите те – радостни. Нима те нямат нужда от необходимото покровителство, за да могат да живеят спокойно и да имат достатъчно трева по пасищата? Защо заради себичните си цели хората трябва да убиват кравите? Защо не са удовлетворени от зърното, плодовете и млякото, от които могат да приготвят стотици и хиляди вкусни ястия? Защо целият свят е пълен с кланици, в които се убиват невинни животни? Маха̄ра̄джа Парӣкш̣ит, внукът на Маха̄ра̄джа Юдхиш̣т̣хира, пътувал из необятното си царство и веднъж видял как един черен човек се опитва да убие една крава. Царят веднага хванал този касапин и заслужено го наказал. Нима царят, президентът, не трябва да покровителства бедните животни, които не могат сами да се защитават? Нима обратното е човечно? Нима животните в дадена държава не се числят към обитателите ѝ? Защо се допуска те да бъдат убивани в кланиците? В това ли се изразява равенството, братството и ненасилието?
Тут сказано, що корови були щасливі й мали такі повні вим’я, що пасовища були зрошені молоком. Тож хіба не треба піклуватися про них як належить, аби вони мали достатньо паші і були щасливі? Навіщо людям бути егоїстами і вбивати корів задля задоволення своїх примх? Невже їм не досить збіжжя, фруктів та молока, з яких можна виготовити сотні й тисячі смачних страв? Навіщо у світі побудовано стільки боєн, на яких забивають невинних тварин? Колись Махараджа Парікшіт, внук Махараджі Юдгіштгіри, об’їжджаючи своє неозоре царство, побачив чорного чоловіка, який замірявся вбити корову. Цар одразу схопив безжального вбивцю і завдав йому кари. Хіба цар чи глава уряду не повинен захищати життя нещасних тварин, що самі не здатні себе захистити? В чому ж полягає гуманність? Хіба тварини не живуть в країні так само, як люди? То чому дозволяють їх різати і тримають для цього цілу мережу боєнь? Невже забій тварин є виявом рівности, братерства й ненасильства?
И така, едноличната власт на Маха̄ра̄джа Юдхиш̣т̣хира е много по-висша форма на управление от съвременната „прогресивна“ и „цивилизована“ демокрация, която позволява животните да бъдат убивани, а хора, които са по-низши и от животни, да гласуват за друго човекоподобно животно.
Отже, автократична влада Махараджі Парікшіта набагато вища від сучасної розвинутої, цивілізованої форми влади — так званої «демократії», за якої вбивають тварин, а людям, що гірші від тварин, дозволяють більшістю голосів обирати на високу посаду іншу людину, яку не дається назвати навіть твариною.
Ние сме творения на материалната природа. В Бхагавад-гӣта̄ се казва, че самият Бог е бащата, който е дал семето, а материалната природа е майката на всички живи същества, разположени във всякакви форми. Затова по милостта на всемогъщия баща Шрӣ Кр̣ш̣н̣а майката Природа има достатъчно храна и за животните, и за хората. Човешките същества са по-големите братя на всички други живи същества. Те са надарени с по-висш разум, отколкото животните, за да могат да разберат законите на природата и волята на Всемогъщия баща. Човешката цивилизация трябва да се развива въз основа на благата, които произвежда материалната природа, без да се опитва с противоестествени средства да развива икономиката единствено заради външния разкош и сетивното наслаждение, превръщайки света в хаос от неестествена власт и алчност. Това не е нищо друго, освен живот на кучета и на свине.
Ми всі — діти матеріальної природи. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що Сам Господь — це батько, що дає сім’я, а матеріальна природа — мати усіх до одної форм живих істот. Отже, милістю всемогутнього Отця, Шрі Крішни, мати- природа має доволі їжі годувати і тварин, і людей. Людина — старший брат усіх інших живих істот. Їй даний розвинутіший проти тварин розум, щоб вона змогла збагнути, що відбувається в природі, і побачити ознаки існування всемогутнього Отця. Людина має підтримувати своє життя, споживаючи те, що виробляє матеріальна природа, а не перетворювати світ на хаос штучно виплеканої жадоби й насильства, намагаючись заради штучних розкошів і чуттєвої втіхи робити штучний поступ. Жити так пристало хіба що собакам і свиням.