ШБ 3.8.21

ततो निवृत्तोऽप्रतिलब्धकाम:
स्वधिष्ण्यमासाद्य पुन: स देव: ।
शनैर्जितश्वासनिवृत्तचित्तो
न्यषीददारूढसमाधियोग: ॥ २१ ॥
тато нівр̣тто ’пратілабдга-ка̄мах̣
сва-дгішн̣йам а̄са̄дйа пунах̣ са девах̣
ш́анаір джіта-ш́ва̄са-нівр̣тта-чітто
нйашідад а̄рӯд̣га-сама̄дгі-йоґах̣

Synonyms

татах̣тоді; нівр̣ттах̣облишив свої зусилля; апратілабдга-ка̄мах̣не досягнувши бажаного результату; сва-дгішн̣йамсвоє сидіння; а̄са̄дйадосягнувши; пунах̣знову; сах̣він; девах̣півбог; ш́анаіх̣негайно; джіта-ш́ва̄саопановуючи дихання; нівр̣ттазупинив; чіттах̣інтелект; нйашідатвсівся; а̄рӯд̣гавпевнено; сама̄дгі-йоґах̣в медитації на Господа.

Translation

Так і не знайшовши того, що він шукав, він облишив свої зусилля і повернувся на вершину лотоса. Опанувавши своє дихання і відвернувши розум від усіх матеріальних об’єктів, він зосередив його на Верховному Господі.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Щоб досягнути самадгі, людина повинна зосередити розум на верховній причині всього сущого, навіть ящко вона не знає, яка природа природа цієї першопричини: особистісна, безособистісна чи локалізована. Зосередити розум на Всевишньому    —    це, безперечно, різновид відданого служіння. Коли людина облишає самостійні намоги пізнати Істину і зосереджується на першопричині всього сущого, вона тим самим впокорюється цій верховній причині, а коли людина впокорюється Всевишньому, це знаменує початок відданого служіння. Кожна жива істота повинна вдатись до відданого служіння Господу, для того щоб пізнати найвищу причину свого існування.