Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.8.21
Текст
сва-дгішн̣йам а̄са̄дйа пунах̣ са девах̣
ш́анаір джіта-ш́ва̄са-нівр̣тта-чітто
нйашідад а̄рӯд̣га-сама̄дгі-йоґах̣
Послівний переклад
татах̣ — тоді; нівр̣ттах̣ — облишив свої зусилля; апратілабдга-ка̄мах̣ — не досягнувши бажаного результату; сва-дгішн̣йам — своє сидіння; а̄са̄дйа — досягнувши; пунах̣ — знову; сах̣ — він; девах̣ — півбог; ш́анаіх̣ — негайно; джіта-ш́ва̄са — опановуючи дихання; нівр̣тта — зупинив; чіттах̣ — інтелект; нйашідат — всівся; а̄рӯд̣га — впевнено; сама̄дгі-йоґах̣ — в медитації на Господа.
Переклад
Так і не знайшовши того, що він шукав, він облишив свої зусилля і повернувся на вершину лотоса. Опанувавши своє дихання і відвернувши розум від усіх матеріальних об’єктів, він зосередив його на Верховному Господі.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Щоб досягнути самадгі, людина повинна зосередити розум на верховній причині всього сущого, навіть ящко вона не знає, яка природа природа цієї першопричини: особистісна, безособистісна чи локалізована. Зосередити розум на Всевишньому — це, безперечно, різновид відданого служіння. Коли людина облишає самостійні намоги пізнати Істину і зосереджується на першопричині всього сущого, вона тим самим впокорюється цій верховній причині, а коли людина впокорюється Всевишньому, це знаменує початок відданого служіння. Кожна жива істота повинна вдатись до відданого служіння Господу, для того щоб пізнати найвищу причину свого існування.