Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.8.19
Текст
на̄д̣ібгір антар-джалам а̄вівеш́а
на̄рва̄ґ-ґатас тат-кгара-на̄ла-на̄ла-
на̄бгім̇ вічінвам̇с тад авіндата̄джах̣
Послівний переклад
сах̣ — він (Брахма); іттгам — так; удвікшйа — міркуючи; тат — той; абджа — лотос; на̄ла — у стебло; на̄д̣ібгіх̣ — каналом; антах̣-джалам — у воді; а̄вівеш́а — увійшов; на — не; арва̄к-ґатах̣ — хоча зайшов; тат-кгара-на̄ла — стебло лотоса; на̄ла — канал; на̄бгім — пупка; вічінван — роздумуючи; тат — те; авіндата — зрозумів; аджах̣ — самонародежний.
Переклад
З тими думками Господь Брахма, рухаючись каналом у стеблі лотоса, заглибився під воду. Але навіть після того, як він увійшов у це стебло і став наближатись до пупа Вішну, він не зміг знайти кореня.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Власними силами людина може наблизитись до Господа, але досягнути кінцевої мети їй не вдасться без Господньої милості. Збагнути Господа можливо тільки за допомогою відданого служіння, що й проголошує «Бгаґавад-ґіта» (18.55): бгактйа̄ ма̄м абгіджа̄на̄ті йа̄ва̄н йаш́ ча̄смі втаттватах̣.