Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.8.19

Текст

са іттгам удвікшйа тад-абджа-на̄ла-
на̄д̣ібгір антар-джалам а̄вівеш́а
на̄рва̄ґ-ґатас тат-кгара-на̄ла-на̄ла-
на̄бгім̇ вічінвам̇с тад авіндата̄джах̣

Послівний переклад

сах̣  —  він (Брахма); іттгам  —  так; удвікшйа  —  міркуючи; тат  —  той; абджа  —  лотос; на̄ла  —  у стебло; на̄д̣ібгіх̣  —  каналом; антах̣-джалам  —  у воді; а̄вівеш́а  —  увійшов; на  —  не; арва̄к-ґатах̣  —  хоча зайшов; тат-кгара-на̄ла  —  стебло лотоса; на̄ла  —  канал; на̄бгім  —  пупка; вічінван  —  роздумуючи; тат  —  те; авіндата  —  зрозумів; аджах̣  —  самонародежний.

Переклад

З тими думками Господь Брахма, рухаючись каналом у стеблі лотоса, заглибився під воду. Але навіть після того, як він увійшов у це стебло і став наближатись до пупа Вішну, він не зміг знайти кореня.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Власними силами людина може наблизитись до Господа, але досягнути кінцевої мети їй не вдасться без Господньої милості. Збагнути Господа можливо тільки за допомогою відданого служіння, що й проголошує «Бгаґавад-ґіта» (18.55): бгактйа̄ ма̄м абгіджа̄на̄ті йа̄ва̄н йаш́ ча̄смі втаттватах̣.