Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.8.15
Текст
пра̄вівіш́ат сарва-ґун̣а̄вабга̄сам
тасмін свайам̇ ведамайо відга̄та̄
свайамбгувам̇ йам̇ сма ваданті со ’бгӯт
Послівний переклад
тат — та; лока — всесвітня; падмам — лотосова квітка; сах̣ — Він; у — певно; ева — дійсно; вішн̣ух̣ — Господь; пра̄вівіш́ат — увійшов; сарва — усіх; ґун̣а-авабга̄сам — вмістище всіх якостей природи; тасмін — в якому; свайам — особисто; веда-майах̣ — втілення ведичної мудрості; відга̄та̄ — повелитель всесвіту; свайам-бгувам — самонароджений; йам — кого; сма — в минулому; ваданті — кажуть; сах̣ — він; абгӯт — породив.
Переклад
Господь Вішну особисто увійшов у цей всесвітній лотос як Наддуша. Після того, як цей лотос наповнився всіма ґунами матеріальної природи, на світ з’явилось уособлення ведичної мудрості, відоме нам як самоявлений Брахма.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Ця лотосова квітка являє собою всесвітню форму вірат, велетенську форму Господа в матеріальному світі. Під час знищення всесвіту цей лотос входить у черево Бога-Особи Вішну, а під час творення проявляється знову. Це все відбувається тільки завдяки енерґії Ґарбгодакашаї Вішну, що особисто входить у кожен із всесвітів. Всесвітня форма в образі лотосу містить у собі сукупність усієї корисливої діяльності живих істот, зумовлених матеріальною природою, і належного часу з неї з’являється на світ перша з цих істот — Брахма, повелитель всесвіту. Ця першонароджена жива істота, на відміну від усіх інших, не має матеріального батька, і тому її називають самоявленою, або сваямбгу. Під час знищення всесвіту Брахма засинає, входячи в тіло Нараяни, а під час наступного творення народжується знову, так само як і перед тим. Цей вірш дає поняття про три категорії: грубу форму вірат, тонку форму Хіран’яґарбги і матеріальну твірну силу, або Брахму.