ШБ 3.8.15

तल्लोकपद्मं स उ एव विष्णु:
प्रावीविशत्सर्वगुणावभासम् ।
तस्मिन् स्वयं वेदमयो विधाता
स्वयम्भुवं यं स्म वदन्ति सोऽभूत् ॥ १५ ॥
тал лока-падмам̇ са у ева вішн̣ух̣
пра̄вівіш́ат сарва-ґун̣а̄вабга̄сам
тасмін свайам̇ ведамайо відга̄та̄
свайамбгувам̇ йам̇ сма ваданті со ’бгӯт

Synonyms

татта; локавсесвітня; падмамлотосова квітка; сах̣Він; упевно; евадійсно; вішн̣ух̣Господь; пра̄вівіш́атувійшов; сарваусіх; ґун̣а-авабга̄самвмістище всіх якостей природи; тасмінв якому; свайамособисто; веда-майах̣втілення ведичної мудрості; відга̄та̄повелитель всесвіту; свайам-бгувамсамонароджений; йамкого; смав минулому; вадантікажуть; сах̣він; абгӯтпородив.

Translation

Господь Вішну особисто увійшов у цей всесвітній лотос як Наддуша. Після того, як цей лотос наповнився всіма ґунами матеріальної природи, на світ з’явилось уособлення ведичної мудрості, відоме нам як самоявлений Брахма.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Ця лотосова квітка являє собою всесвітню форму вірат, велетенську форму Господа в матеріальному світі. Під час знищення всесвіту цей лотос входить у черево Бога-Особи Вішну, а під час творення проявляється знову. Це все відбувається тільки завдяки енерґії Ґарбгодакашаї Вішну, що особисто входить у кожен із всесвітів. Всесвітня форма в образі лотосу містить у собі сукупність усієї корисливої діяльності живих істот, зумовлених матеріальною природою, і належного часу з неї з’являється на світ перша з цих істот    —    Брахма, повелитель всесвіту. Ця першонароджена жива істота, на відміну від усіх інших, не має матеріального батька, і тому її називають самоявленою, або сваямбгу. Під час знищення всесвіту Брахма засинає, входячи в тіло Нараяни, а під час наступного творення народжується знову, так само як і перед тим. Цей вірш дає поняття про три категорії: грубу форму вірат, тонку форму Хіран’яґарбги і матеріальну твірну силу, або Брахму.