Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.8.12
Текст
свапан свайодірітайа̄ сва-ш́актйа̄
ка̄ла̄кгйайа̄са̄діта-карма-тантро
лока̄н апіта̄н дадр̣ш́е сва-дехе
Послівний переклад
чатух̣ — чотирьох; йуґа̄на̄м — епох; ча — також; сахасрам — одна тисяча; апсу — у воді; свапан — що спить; свайа̄ — Своєю внутрішньою енерґією; удірітайа̄ — для дальшого розгортання; сва-ш́актйа̄ — Своєю енерґією; ка̄ла-а̄кгйайа̄ — за назвою кала; а̄са̄діта — зайняті; карма-тантрах̣ — у корисливій діяльності; лока̄н — сукупність живих істот; апіта̄н — синюватий; дадр̣ш́е — побачив; сва-дехе — у Своєму тілі.
Переклад
Господь лежав у Своїй внутрішній енерґії протягом тисячі циклів із чотирьох юґ. Його зовнішня енерґія влаштувала так, що здавалось, ніби Він спить у водах творіння. Коли живі істоти під впливом енерґії кала-шакті стали знову проявлятися, щоб продовжувати ланцюг своїх кармічних дій, Він побачив, що Його трансцендентне тіло набуло синього відтінку.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: У «Вішну Пурані» кала-шакті названо авід’єю. Вплив кала-шакті проявляється в тому, що людина поринає в матеріальну діяльність задля насолоди її плодами. У «Бгаґавад-ґіті» таких корисливих трудівників названо мудгами, безтямними істотами. Ці нетямущі живі істоти завжди раді працювати задля якоїсь тимчасової вигоди, не зважаючи на те, що вони при тому постійно залишаються в рабстві матеріального життя. Людина дуже пишається своїм розумом і прожитим життям, якщо їй вдається залишити в спадок дітям великий маєток, і задля цієї примарної цілі вона не зупиняється навіть перед найтяжчими гріхами. Вона не задумується над тим, що такими вчинками вона заковує себе в міцні кайдани матеріального існування. Така осквернена свідомість і гріховність надає сукупності живих істот синюватий колір. Цей поштовх до корисливої діяльності походить від зовнішньої енерґії Господа, кали.