Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.7.5
Текст
авастга̄тах̣ свато ’нйатах̣
авілупта̄вабодга̄тма̄
са йуджйета̄джайа̄ катгам
Послівний переклад
деш́атах̣ — з огляду на обставини; ка̄латах̣ — під впливом часу; йах̣ — той, хто; асау — жива істота; авастга̄тах̣ — за своїм становищем; сватах̣ — від сну; анйатах̣ — від іншого; авілупта — вигасла; авабодга — свідомість; а̄тма̄ — чиста душа; сах̣ — він; йуджйета — зв’язаний; аджайа̄ — з невіглаством; катгам — як так.
Переклад
Чиста душа являє собою чисту свідомість і ніколи не губить її за жодних обставин, ні через час, ні через умови, сновидіння чи інші причини. Як же душа поринає в невігластво?
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Свідомість живої істоти завжди її супроводжує і ніколи не змінюється за жодних обставин, як тут і зазначено. Коли людина переселяється, вона усвідомлює, що це вона, та сама особа, змінила своє положення. Свідомість присутня завжди — в минулому, тепер і в майбутньому, пронизуючи весь час, наче електричний струм. Ми пам’ятаємо події з минулого і можемо будувати здогади про майбутнє на підставі колишнього досвіду. Істота не забуває себе як одну й ту саму особу, навіть коли потрапляє в тяжку скруту. Як же сталося, що жива істота забула свою справжню тотожність чистої духовної душі й ототожнила себе з матерією? Хіба могло це статися без стороннього впливу ззовні? Це підводить нас до висновку, що жива істота потрапляє під вплив енерґії авід’ї, і це підтверджує як «Вішну Пурана», так і перші глави «Шрімад-Бгаґаватам». Живу істоту в «Бгаґавад-ґіті» (7.5) названо пара пракріті, а в «Вішну Пурані» — пара шакті. Вона є невід’ємна частка Верховного Господа, як Його енерґія, а не як джерело енерґії. Джерело енерґії здатне проявляти різні її форми, але енерґія ніколи не може зрівнятися зі своїм джерелом. Одна енерґія може брати гору над іншою, але джерело енерґій завжди залишається їхнім володарем. Енерґія джів, або Господня кшетраґ’я-шакті, схильна підпадати під владу зовнішньої енерґії, відомої як авід’я-карма-самґ’я, і внаслідок цього потрапляє в скрутні умови матеріального існування. Жива істота не забула би своєї істинної сутности, якби не зазнала впливу енергії авід’ї. А що жива істота схильна піддаватися впливу енерґії авід’ї, їй ніколи не зрівнятися з верховним володарем усіх енерґій.