Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.7.38
Текст
сварӯпам̇ ва̄ парасйа ча
джн̃а̄нам̇ ча наіґамам̇ йат тад
ґуру-ш́ішйа-прайоджанам
Послівний переклад
пурушасйа — живої істоти; ча — також; сам̇стга̄нам — існування; сварӯпам — тотожність; ва̄ — чи; парасйа — Всевишнього; ча — також; джн̃а̄нам — знання; ча — також; наіґамам — щодо Упанішад; йат — що; тат — те саме; ґуру — духовний вчитель; ш́ішйа — учень; прайоджанам — потреба.
Переклад
Яке справжнє становище живих істот і Верховного Бога-Особи? Яка їхня природа? Яка цінність різних настанов, що їх дають Веди, і яка мета стосунків між духовним вчителем і учнями?
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Живі істоти за своєю природою — це слуги Господа, що може приймати будь-яке служіння від усіх живих істот. У «Бгаґавад-ґіті» ясно сказано, що Господь — це верховна особа, що насолоджується всіма підношеннями і аскезами, власник усього проявленого і друг усіх живих істот (Б.-ґ. 5.29). Таке Його становище. Тому, коли жива істота визнає цю верховну владу Господа і діє в такій свідомості, вона повертається в своє природне становище. Для того, щоб піднятися до цього рівня свідомості, їй потрібне духовне спілкування. Істинний духовний вчитель прагне, щоб його учні пізнали науку трансцендентного служіння Господу, а учні, своєю чергою, розуміють, що, слухаючи душу, яка усвідомила свою сутність, вони повинні пізнати вічні стосунки між Богом і живою істотою. Щоб поширювати світло трансцендентного знання, треба осягнути мудрість Вед і завдяки цьому припинити матеріалістичну діяльність. У цьому полягає суть запитань, які порушено в цьому вірші.