ШБ 3.6.39

ПОЯСНЕННЯ: Послідовники «жаб’ячої філософії» і матеріалістичні сперечальники від науки, зі своєю залежністю від математичних розрахунків, не вірять у незбагненну могутність Верховного Бога-Особи, але і їх нерідко збивають з пантелику чудеса творіння людини та природи. Цих фокусників та маґів матеріального світу пантеличать чудеса, які являє у Своїх трансцендентних розвагах Господь, однак, щоб приховати своє замішання, вони проголошують Його розваги міфом. Проте у Верховної Всемогутньої Особи немає нічого міфічного, бо для Нього немає нічого неможливого. Найбільша загадка для світських сперечальників    —    це те, що, поки вони ніяк не дійдуть кінця у своїх намаганнях вирахувати обсяг безмежної могутності Верховної Особи, вірні віддані Господа звільняються із пут матерії, просто схиляючись перед чудесними діяннями Всевишнього, проявленими в щоденному навколишньому житті. Віддані Господа бачать Його неперевершену майстерність в усьому і за всіх обставин: коли вони їдять, сплять, працюють    —    завжди. Невеличкий плід баньяна містить тисячі крихітних насінин, і кожна з них криє в собі могутність цілого дерева, що, своєю чергою, криє в собі силу породжувати мільйони нових плодів, що є одночасно наслідками і причинами. Отак навіть дерева навіюють відданим глибокі думки про діяння Господа, тимчасом як світські сперечальники марнують час на безплідні розумування і умоглядні здогади, які нічого не дають ні в цьому житті, ні в наступному. Хоч як ці умоглядні філософи пишаються своїми міркуваннями, їм несила навіть усвідомити чудесну силу баньяна. Такі філософи-теоретики    —    нещасні душі, яким судилося життя за життям залишатися рабами матерії.