Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.5.4
Текст
сам̇ра̄дгіто бгаґава̄н йена пум̇са̄м
хр̣ді стгіто йаччгаті бгакті-пӯте
джн̃а̄нам̇ са-таттва̄дгіґамам̇ пура̄н̣ам
Послівний переклад
тат — тому; са̄дгу-варйа — о найбільший серед святих; а̄діш́а — будь-ласка, навчи; вартма — шлях; ш́ам — благословенний; нах̣ — нас; сам̇ра̄дгітах̣ — той, кому ти досконало служив; бгаґава̄н — Бог-Особа; йена — чим; пум̇са̄м — живих істоти; хр̣ді стгітах̣ — перебуваючи у серці; йаччгаті — дарує в нагороду; бгакті-пӯте — безкорисливому відданому; джн̃а̄нам — знання; са — те; таттва — істину; адгіґамам — що ним пізнають; пура̄н̣ам — достовірну і древню.
Переклад
Тому, о великий мудрецю, будь-ласка, навчи мене науки трансцендентного відданого служіння Господеві, щоб Він, хто живе у серці кожного, змилувався і дарував із серця знання про Абсолютну Істину — знання, що пояснене у древніх Ведах і що відкривається лише тим, хто очистився відданим служінням.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Як уже пояснено у Першій пісні «Шрімад-Бгаґаватам», Абсолютну Істину пізнають у трьох аспектах — хоча всі три суть одне, — відповідно до здатності і глибини розуміння самих шукачів трансцендентного знання. Найглибшим розумінням і здатністю пізнавати Абсолютну Істину володіють чисті віддані Господа, вільні від найменшого сліду корисливої діяльності чи умоглядного філософствування. Тільки віддане служіння повністю очищує серце від матеріальних покровів карми, ґ’яни та йоґи. Тільки відданого, котрий піднявся до такого очищеного стану, Господь, схований у кожному серці поряд із індивідуальною душею, вчить про те, як досягнути найвищої мети і повернутися додому, до Бога. Те саме сказано і в «Бгаґавад-ґіті» (10.10): теша̄м̇ сатата-йукта̄на̄м̇ бгаджата̄м. Господь дарує відданому знання тільки тоді, коли Він задоволений його відданим служінням. Саме так Він дарував знання Арджуні та Уддгаві.
Ґ’яні, йоґи і кармі не можуть сподіватися на те, що Господь буде особисто їм допомагати. Вони неспроможні вдовольнити Господа трансцендентним любовним служінням і навіть не вірять у віддане служіння Господу. Процес бгакті, тобто реґламентоване віддане служіння, яке виконують згідно з приписами й засадами вайдгі-бгакті, спирається на описи богоявлених писань і авторитет великих ачарій. Ця практика відданого служіння допоможе відданому-неофіту піднятися до рівня раґа-бгакті, на якому Господь уже відповідає йому із серця, як чайт’я-ґуру, тобто духовний вчитель у формі Надсвідомості. За винятком відданих, усі інші трансценденталісти не розрізняють між індивідуальною душею і Наддушею, помилково ставлячи на один рівень індивідуальну свідомість і Надсвідомість. Ці помилкові ідеї не дають невідданим права отримувати від Господа настанови з серця, позбавляючи їх Його безпосередньої допомоги. Лише через багато життів, коли такий моніст збагне, що треба поклонятися Господу і що відданий єдиний з Господом, але одночасно й відмінний від Нього, тоді він може віддатися Господу, Ва̄судеві. Чисте віддане служіння починається з цього моменту. Той, метод пізнання Абсолютної Істини, до якого вдаються введені в оману моністи, дуже важкий. Натомість відданий пізнає Абсолютну Істину, отримуючи знання безпосередньо від Самого Господа, задоволеного відданим служінням. Піклуючись про численних відданих-неофітів, Відура почав з того, що запитав Майтрею про шлях відданого служіння, яким можна вдовольнити Господа в серці.