ШБ 3.5.10
Devanagari
परावरेषां भगवन् व्रतानि
श्रुतानि मे व्यासमुखादभीक्ष्णम् ।
अतृप्नुम क्षुल्लसुखावहानां
तेषामृते कृष्णकथामृतौघात् ॥ १० ॥
श्रुतानि मे व्यासमुखादभीक्ष्णम् ।
अतृप्नुम क्षुल्लसुखावहानां
तेषामृते कृष्णकथामृतौघात् ॥ १० ॥
Verse text
пара̄вареша̄м̇ бгаґаван врата̄ні
ш́рута̄ні ме вйа̄са-мукга̄д абгікшн̣ам
атр̣пнума кшулла-сукга̄ваха̄на̄м̇
теша̄м р̣те кр̣шн̣а-катга̄мр̣тауґга̄т
ш́рута̄ні ме вйа̄са-мукга̄д абгікшн̣ам
атр̣пнума кшулла-сукга̄ваха̄на̄м̇
теша̄м р̣те кр̣шн̣а-катга̄мр̣тауґга̄т
Synonyms
пара — вищих; авареша̄м — нижчих; бгаґаван — о мій повелителю, о великий; врата̄ні — заняття; ш́рута̄ні — почуті; ме — мною; вйа̄са — В’яси; мукга̄т — з вуст; абгікшн̣ам — неодноразово; атр̣пнума — я вдовольнився; кшулла — трохи; сукга-а̄ваха̄на̄м — втішне; теша̄м — з тих; р̣те — без; кр̣шн̣а-катга̄ — розповіді про Бога-Особу, Господа Крішну; амр̣та-оґга̄т — нектару.
Translation
О мій повелителю, я не один раз чув від В’ясадеви про поділ суспільства на вищі й нижчі стани і давно переситився поясненнями цих менш істотних тем і задоволенням, яке вони дають. Пояснення цих тем не дало мені того вдоволення, яке дарує нектар розповідей про Крішну.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Люди мають великий інтерес до творів на соціальні та історичні теми, і тому Шріла В’ясадева уклав багато таких книжок, як Пурани чи «Махабгарата». Ця література призначена для всього людського загалу. Ці твори написано так, щоб відродити в людях свідомість Бога, що Його вони забувають, живучи зумовленим матеріальним життям. Ці твори призначені не стільки для того, щоб передавати описи історичних подій, скільки для того, щоб пробудити в людях свідомість Бога. Наприклад, «Махабгарата» — це історія битви на Курукшетрі, і звичайна людина читає цю книгу через те, що вона розглядає численні соціальні, політичні та економічні проблеми людського суспільства. Але найважливіша частина «Махабгарати» — це, насправді, «Бгаґавад-ґіта». Її повчання природно переплітаються з історичним описом битви на Курукшетрі і читачеві дуже легко їх засвоїти.
Відура пояснив Майтреї, що він уже втратив інтерес до приземлених тем соціальної та політичної науки, переситившись ними. Він прагнув почути трансцендентні оповіді про Господа Шрі Крішну. У таких творах, як Пурани, «Махабгарата» тощо, не вистачає безпосередніх описів Крішни, тому Відура не відчув вдоволення і хотів дізнатися про Крішну більше. Крішна-катга, оповіді про Крішну, трансцендентні і не можуть переситити слухача. Важливість «Бгаґавад-ґіти» полягає в тому, що вона належить до крішна-катги, бо являє собою слова Самого Господа Крішни. Загальна маса людей відчуває велику цікавість до історії битви на Курукшетрі, але таких осіб, як Відура, що досягнув дуже високого рівня у відданому служінні, цікавить тільки крішна-катга і все з нею пов’язане. Відура хотів почути від Майтреї про все і тому задав йому багато запитань різного плану, однак він бажав, щоб усі пояснення Майтреї були пов’язані з Крішною. Як вогонь неможливо наситити дровами, так і чистий відданий Господа не може наслухатися оповідей про Крішну. Описи історичних подій і пояснення соціальних та політичних явищ стають трансцендентні, якщо їх пов’язати з Крішною. Так можна одухотворити всі земні речі. Весь світ можна перетворити на Вайкунтгу, якщо всю світську діяльність пов’язати із крішна-катгою.
Два найголовніші твори з категорії крішна-катги, що збереглися у світі, — це «Бгаґавад-ґіта» і «Шрімад-Бгаґаватам». «Бгаґавад-ґіта» являє собою крішна-катгу тому, що її повідав Крішна, а «Шрімад-Бгаґаватам» являє собою крішна-катгу тому, що розповідає про Крішну. Господь Чайтан’я прохав усіх Своїх учнів нести послання крішна-катги всьому світові, не минаючи нікого, тому що трансцендентна сила крішна-катги може очистити від матеріального забруднення всіх і кожного.