ШБ 3.4.30

ПОЯСНЕННЯ: Дуже важливі в цьому вірші слова джн̃а̄нам̇ мад-а̄ш́райам. Трансцендентне знання має три аспекти: знання безособистісного Брахмана, знання всепронизуючої Наддуші і знання Бога-Особи. З цих трьох складових трансцендентного знання найбільше значення має знання Бога-Особи, знане як бгаґават-таттва-віґ’яна    —    «точне знання про Бога-Особу». Це точне знання здобувають тільки чистим відданим служінням, інших засобів для цього не існує. Це підтверджує «Бгаґавад-ґіта» (18.55): бгактйа̄ ма̄м абгіджа̄на̄ті йа̄ва̄н йаш́ ча̄смі таттватах̣    —    «Трансцендентне становище Господа здатні пізнати тільки ті, хто виконує віддане служіння». Уддгаву вважали за найліпшого відданого тих часів, тому Господь зі Своєї ласки безпосередньо дав йому настанови, щоб після того, як Господь зникне з-перед очей жителів цього світу, вони могли скористатися з Уддгавиного знання. Це одна з цілей, з якою Господь попрохав Уддгаву піти до Бадарікашраму, де Він особисто проявлений у Божестві Нара-Нараяна. Відданий високого трансцендентного рівня може отримувати настанови й натхнення безпосередньо від Божества в храмі. Тому відданий Господа завжди старається жити під захистом визнаного храму Господа, щоб мати змогу з Господньої ласки відчутно поглиблювати трансцендентне знання.