ШБ 3.33.4

स त्वं भृतो मे जठरेण नाथ
कथं नु यस्योदर एतदासीत् ।
विश्वं युगान्ते वटपत्र एक:
शेते स्म माया-शिशुरङ्‌घ्रिपान: ॥ ४ ॥
са твам̇ бгр̣то ме джат̣гарен̣а на̄тга
катгам̇ ну йасйодара етад а̄сіт
віш́вам̇ йуґа̄нте ват̣а-патра еках̣
ш́ете сма ма̄йа̄-ш́іш́ур ан̇ґгрі-па̄нах̣

Synonyms

сах̣та сама особа; твамТи; бгр̣тах̣народився; ме джат̣гарен̣аз моєї утроби; на̄тгаволодарю; катгамяк; нутоді; йасйакого; ударев череві; етатцей; а̄сітспочивав; віш́вамвсесвіт; йуґа-антенаприкінці епохи; ват̣а-патрена листку баньянового дерева; еках̣один; ш́ете смаТи лежав; ма̄йа̄наділений незбагненними силами; ш́іш́ух̣дитяд; ан̇ґгріпалець на Своїй нозі; па̄нах̣смокчучи.

Translation

Хоча Ти Верховний Бог-Особа, Ти народився з мого лона. Господи, хіба могло це статися із Всевишнім, в чиєму животі спочиває весь проявлений космос? Авжеж, для Тебе це можливо, тому що в кінці епохи Ти лягаєш на листок баньянового дерева, і як мале дитя, смокчеш палець на Своїй лотосовій стопі.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Під час знищення всесвіту Господь іноді проявляє Себе в образі маленького хлопчика, що лежить на баньяновому листку, який плаває в водах всесвітнього потопу. Тому Девахуті каже: «Те, що Ти лягаєш у черево звичайної жінки, як оце я, не таке велике диво, адже під час знищення всесвіту Ти в образі немовляти лягаєш на баньяновий листок і плаваєш у водах потопу. Якщо Ти можеш це зробити, то немає великого дива в тому, що Ти можеш лягти в мою утробу. Ти вчиш усіх нас, що люди в цьому матеріальному світі, які дуже люблять дітей і тому одружуються, прагнучи мати дітей і таким чином насолоджуватися сімейним життям, можуть мати сином Верховного Бога-Особу. Найдивовижніше те, що Сам Господь смокче палець Своєї ноги».
Якщо всі великі мудреці й віддані до останку присвячують свої сили й дії на служіння лотосовим стопам Господа, це означає, що пальці Його лотосових стіп являють собою джерело якоїсь трансцендентної втіхи. Господь смокче палець Своєї стопи для того, щоб скуштувати той нектар, якого завжди прагнуть віддані. Іноді Верховний Бог-Особа Сам з подивом задумується над тим, скільки в Ньому криється трансцендентної насолоди, і, щоб пізнати смак Своєї власної енерґії, Він іноді приймає становище, яке Йому дає змогу це робити. Господь Чайтан’я    —    це Сам Крішна, який приходить в образі відданого, щоб пізнати солодкий смак трансцендентних стосунків із Собою, що ним насолоджується Шріматі Радгарані, найбільша з відданих.