Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.33.4
Текст
катгам̇ ну йасйодара етад а̄сіт
віш́вам̇ йуґа̄нте ват̣а-патра еках̣
ш́ете сма ма̄йа̄-ш́іш́ур ан̇ґгрі-па̄нах̣
Послівний переклад
сах̣ — та сама особа; твам — Ти; бгр̣тах̣ — народився; ме джат̣гарен̣а — з моєї утроби; на̄тга — володарю; катгам — як; ну — тоді; йасйа — кого; ударе — в череві; етат — цей; а̄сіт — спочивав; віш́вам — всесвіт; йуґа-анте — наприкінці епохи; ват̣а-патре — на листку баньянового дерева; еках̣ — один; ш́ете сма — Ти лежав; ма̄йа̄ — наділений незбагненними силами; ш́іш́ух̣ — дитяд; ан̇ґгрі — палець на Своїй нозі; па̄нах̣ — смокчучи.
Переклад
Хоча Ти Верховний Бог-Особа, Ти народився з мого лона. Господи, хіба могло це статися із Всевишнім, в чиєму животі спочиває весь проявлений космос? Авжеж, для Тебе це можливо, тому що в кінці епохи Ти лягаєш на листок баньянового дерева, і як мале дитя, смокчеш палець на Своїй лотосовій стопі.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Під час знищення всесвіту Господь іноді проявляє Себе в образі маленького хлопчика, що лежить на баньяновому листку, який плаває в водах всесвітнього потопу. Тому Девахуті каже: «Те, що Ти лягаєш у черево звичайної жінки, як оце я, не таке велике диво, адже під час знищення всесвіту Ти в образі немовляти лягаєш на баньяновий листок і плаваєш у водах потопу. Якщо Ти можеш це зробити, то немає великого дива в тому, що Ти можеш лягти в мою утробу. Ти вчиш усіх нас, що люди в цьому матеріальному світі, які дуже люблять дітей і тому одружуються, прагнучи мати дітей і таким чином насолоджуватися сімейним життям, можуть мати сином Верховного Бога-Особу. Найдивовижніше те, що Сам Господь смокче палець Своєї ноги».
Якщо всі великі мудреці й віддані до останку присвячують свої сили й дії на служіння лотосовим стопам Господа, це означає, що пальці Його лотосових стіп являють собою джерело якоїсь трансцендентної втіхи. Господь смокче палець Своєї стопи для того, щоб скуштувати той нектар, якого завжди прагнуть віддані. Іноді Верховний Бог-Особа Сам з подивом задумується над тим, скільки в Ньому криється трансцендентної насолоди, і, щоб пізнати смак Своєї власної енерґії, Він іноді приймає становище, яке Йому дає змогу це робити. Господь Чайтан’я — це Сам Крішна, який приходить в образі відданого, щоб пізнати солодкий смак трансцендентних стосунків із Собою, що ним насолоджується Шріматі Радгарані, найбільша з відданих.