ШБ 3.32.21

ПОЯСНЕННЯ: Іноді трапляється, що людина досягає дуже високої урядової посади, а тоді раптом падає, і ніхто не може їй допомогти. Так само, коли приємний період закінчується, нерозумні люди, яким найбільше кортіло стати жителем вищих планет, змушені падати назад на цю планету. Різниця між піднесенням відданого і звичайної людини, прив’язаної до корисливої діяльності, полягає в тому, що відданий, досягнувши духовного царства, більше ніколи не падає, а звичайна людина падає вниз навіть після того, як досягнула найвищої планетної системи, Брахмалоки. «Бгаґавад-ґіта» підтверджує (а̄брахма-бгувана̄л лока̄х̣), що навіть той, хто піднімається до найвищої планети, змушений повертатися вниз. Разом з тим Крішна запевняє в «Бгаґавад-ґіті» (8.16): ма̄м упетйа ту каунтейа пунар джанма на відйате    —    «Кожен, хто досягає Моєї обителі, більше ніколи не повертається до зумовленого життя в матеріальному світі».