ШБ 3.31.6
Devanagari
कृमिभि: क्षतसर्वाङ्ग: सौकुमार्यात्प्रतिक्षणम् ।
मूर्च्छामाप्नोत्युरुक्लेशस्तत्रत्यै: क्षुधितैर्मुहु: ॥ ६ ॥
मूर्च्छामाप्नोत्युरुक्लेशस्तत्रत्यै: क्षुधितैर्मुहु: ॥ ६ ॥
Verse text
кр̣мібгіх̣ кшата-сарва̄н̇ґах̣
саукума̄рйа̄т пратікшан̣ам
мӯрччга̄м а̄пнотй уру-клеш́ас
татратйаіх̣ кшудгітаір мухух̣
саукума̄рйа̄т пратікшан̣ам
мӯрччга̄м а̄пнотй уру-клеш́ас
татратйаіх̣ кшудгітаір мухух̣
Synonyms
кр̣мібгіх̣ — хробаками; кшата — обкушуваний; сарва-ан̇ґах̣ — по всьому тілу; саукума̄рйа̄т — від тендітності; праті-кшан̣ам — щомиті; мӯрччга̄м — непритомність; а̄пноті — отримує; уру-клеш́ах̣ — тяжкі муки; татратйаіх̣ — бувши там (у череві); кшудгітаіх̣ — голодний; мухух̣ — знову й знову.
Translation
Все тендітне тіло дитини знову й знову кусають голодні хробаки в череві, і вона жахливо мучиться. Від страшних страждань вона раз у раз непритомніє.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Ми відчуваємо страждання матеріального буття не лише після того, як вийдемо з утроби матері, але ще навіть в її череві. Страждання починаються з тої самої миті, коли жива істота стикається зі своїм матеріальним тілом. На жаль, ми забуваємо це відчуття й легковажимо тими муками, яких завдає народження на світ. Тому «Бгаґавад-ґіта» підкреслює, що треба завжди пам’ятати про страждання, пов’язані з народженням і смертю. Як під час формування тіла нам доводиться зазнавати численних страждань в утробі матері, так і смерть завдає великих мук. Як розповідає попередня глава, жива істота змушена переселятися з тіла в тіло, і народження в тілах собак і свиней пов’язане з особливими стражданнями. Але, незважаючи на ці страждання, під маґічним впливом майі ми все забуваємо і піддаємося чарам хвилинного так званого щастя, що, як уже згадано, являє собою не більш як ослаблення страждань.