Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.28.30

Текст

йач чгрі-нікетам алібгіх̣ парісевйама̄нам̇
бгӯтйа̄ свайа̄ кут̣іла-кунтала-вр̣нда-джушт̣ам
міна-двайа̄ш́райам адгікшіпад абджа-нетрам̇
дгйа̄йен маномайам атандріта улласад-бгру

Послівний переклад

йат  —  це обличчя Господа; ш́рі-нікетам  —  лотос; алібгіх̣  —  бджолами; парісевйама̄нам  —  оточений; бгӯтйа̄  —  вишуканістю; свайа̄  —  своєю; кут̣іла  —  кучерявого; кунтала  —  волосся; вр̣нда  —  пасмами; джушт̣ам  —  прикрашене; міна  —  риби; двайа  —  пари; а̄ш́райам  —  обитель; адгікшіпат  —  соромлячи; абджа  —  лотос; нетрам  —  очі; дгйа̄йет  —  повинен медитувати; манах̣-майам  —  сформувавши в розумі; атандрітах̣  —  уважний; улласат  —  що танцюють; бгру  —  з бровами.

Переклад

Так йоґ медитує на прекрасне, обрамлене кучерями, обличчя Господа, якому додають краси лотосові очі і на якому танцюють брови. Врода цього обличчя засоромила б лотос, навколо якого в’ються бджоли і плаває пара рибок.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші треба звернути особливу увагу на слова дгйа̄йен маномайам. Маномайам не означає «уявний». Імперсоналісти гадають, що йоґ може вигадати яку завгодно форму, але у цих віршах сказано, йоґ повинен медитувати на форму, яку вже бачили віддані. Віддані ніколи не вигадують Господнього образу. Їх не задовольняє жодна вигадка. Господь має багато вічних форм і кожному відданому подобається якась із них. Поклоняючись цій формі, відданий служить Господу. Писання дають численні описи форми Господа. Як уже згадано, первинну форму Господа можна представити вісьмома способами: її можна відтворити з глини, каменю, дерева, фарб, піску і т. д., залежно від можливостей відданого. Маномайам    —    це образ Господа, викарбуваний в розумі. Образ, утворений у розумі, належить до вісьмох різновидів авторитетних зображень Господа. Це не плід уяви. На істинний образ Господа можна медитувати різними способами, однак це не означає, що цей образ можна собі вигадати.

У цьому вірші вжито два порівняння: обличчя Господа порівняно до лотоса, тоді як Його чорне волосся порівняно до бджіл, що гудуть і в’ються навколо квітки лотоса, а Його очі    —    до двох рибок, які плавають біля цього лотоса. Лотосова квітка, біля якої плавають рибки і в’ються бджоли, виглядає дуже гарно. Обличчя Господа довершене й самодостатнє. Його врода затьмарює природну вроду лотоса.