Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.26.19
Текст
свасйа̄м̇ йонау парах̣ пума̄н
а̄дгатта вірйам̇ са̄сӯта
махат-таттвам̇ хіран̣майам
Послівний переклад
даіва̄т — долею зумовленої душі; кшубгіта — збуджена; дгармін̣йа̄м — чия рівновага; свасйа̄м — Своє; йонау — в лоно (в матеріальну природу); парах̣ пума̄н — Верховний Бог-Особа; а̄дгатта — запліднив; вірйам — сім’я (Свою внутрішню енерґію); са̄ — вона (матеріальна природа); асӯта — породила; махат-таттвам — сукупність космічного інтелекту; хіран̣майам — відому як Хіранмайа.
Переклад
Після того, як Верховний Бог-Особа запліднює матеріальну природу Своєю внутрішньою енерґією, матеріальна природа породжує загальну сукупність космічного інтелекту, що зветься Хіранмайа. Це відбувається після того, як матеріальну природу виводять з рівноваги долі зумовлених душ.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Запліднення матеріальної природи описано в «Бгаґавад-ґіті», чотирнадцятій главі, третьому вірші. Основа матеріальної природи — це махат-таттва, джерело всього розмаїття. Верховний Бог-Особа запліднює ту частину матеріальної природи, яка називається прадгана, а також Брахман, і вона породжує велике розмаїття живих істот. Матеріальну природу в цьому аспекті називають Брахманом, тому що вона являє собою спотворене відображення духовної природи.
У «Вішну Пурані» сказано, що живі істоти належать до духовної природи. Енерґія Верховного Господа духовна, і живі істоти, хоча їх і називають межовою енерґією, також духовні. Якби живі істоти не були духовні за своєю природою, цей опис акту запліднення матеріальної природи, який здійснює Верховний Господь, був би не адекватний. Верховний Господь не може вкладати Своє сім’я в те, що не є духовним, а тут сказано, що Він вклав Своє сім’я в матеріальну природу. Це означає, що живі істоти мають духовну природу. Після запліднення матеріальна природа породжує найрізноманітніші живі істоти в усіх можливих формах, починаючи від найбільшої, Господа Брахми, і закінчуючи найменшою мурахою. У «Бгаґавад-ґіті» (14.4) матеріальну природу названо сарва-йонішу. Це означає, що матеріальна природа є матір усього розмаїття видів життя: півбогів, людей, птахів, інших тварин — усього проявлених форм, а Верховний Бог-Особа — це їхній батько, що зачав їх Своїм сім’ям. Відомо, що батько дає дитині життя, а мати — тіло. Хоча сім’я життя дає батько, тіло розвивається в утробі матері. Так само, Верховний Господь вкладає духовних живих істот в лоно матеріальної природи, а вона дає їм те чи інше тіло, що належить до одної з численних форм життя. Теорія про те, що ознаки життя прояляються внаслідок взаємодії двадцяти чотирьох елементів матерії, не знаходить підтримки в цьому вірші. Жива сила походить безспосередньо від Верховного Бога-Особи і має цілковито духовну природу. Тому жодні досягнення матеріальної науки не дадуть змогу створити життя. Життєва сила приходить з духовного світу і не має нічого спільного із взаємодією матеріальних елементів.