ШБ 3.22.31

ПОЯСНЕННЯ: Ману    —    це батько людства. Санскритське слово «людина»    —    манушйа    —    походить від слова ману. Всі, хто посідає в цьому світі ліпше становище, маючи достатнє багатство, повинні брати приклад з Ману, який визнавав своє царство й багатство за дар Верховного Бога-Особи і тому завжди присвячував себе відданому служінню. Так само нащадки Ману, або люди, передусім люди заможні, повинні вважати всі свої статки за дар Верховного Бога-Особи. Свої статки треба використовувати на служіння Господу, складаючи за їхньою допомогою жертви для задоволення Господа. Саме так треба використовувати багатства й достаток. Без милості Верховного Господа неможливо здобути ні багатства, ні достатку, ні шляхетного народження, ні красивого тіла, ні хорошої освіти. Тому всі, хто володіє цими достоїнствами, повинні виявляти свою вдячність Господу, поклоняючись Йому і офіруючи Йому все, що вони отримали від Нього. Коли люди таким чином виявляють свою вдячність Господу    —    чи від своєї родини, чи від нації, чи від усього суспільства,    —    місце, де вони живуть, стає подібним до Вайкунтги, звільняючись від впливу троїстих страждань матеріального світу. Місія нинішнього руху свідомості Крішни полягає в тому, щоб прищепити всім людям розуміння вищої влади Господа Крішни. Все, чим людина володіє, слід вважати за милостивий дарунок Господа. Тому кожен повинен присвятити себе відданому служінню, розвиваючи свідомість Крішни. Всі, хто хоче спокою і щастя у своїй сім’ї, державі чи в усьому людському суспільстві, повинен поширювати науку відданого служіння, стараючись задовольнити Господа.