ШБ 3.22.13
Devanagari
य उद्यतमनादृत्य कीनाशमभियाचते ।
क्षीयते तद्यश: स्फीतं मानश्चावज्ञया हत: ॥ १३ ॥
क्षीयते तद्यश: स्फीतं मानश्चावज्ञया हत: ॥ १३ ॥
Verse text
йа удйатам ана̄др̣тйа
кіна̄ш́ам абгійа̄чате
кшійате тад-йаш́ах̣ спгітам̇
ма̄наш́ ча̄ваджн̃айа̄ хатах̣
кіна̄ш́ам абгійа̄чате
кшійате тад-йаш́ах̣ спгітам̇
ма̄наш́ ча̄ваджн̃айа̄ хатах̣
Synonyms
йах̣ — хто; удйатам — підношення; ана̄др̣тйа — відкидаючи; кіна̄ш́ам — в скнари; абгійа̄чате — просить; кшійате — втрачає; тат — своє; йаш́ах̣ — добре ім’я; спгітам — широко відоме; ма̄нах̣ — честь; ча — і; аваджн̃айа̄ — зневажливою поведінкою; хатах̣ — розбита.
Translation
Той, хто відкидає дар, який сам іде йому в руки, і натомість запобігає ласки в скнари, втрачає своє добре ім’я і зазнає зневаги від людей, що топчуть його гордість.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: У ведичному суспільстві було заведено, що батько, коли надходив час видавати дочку заміж, сам пропонував її гідному чоловікові. Такий шлюб вважали дуже достойним. Юнакові не личить іти до батька дівчини й просити в нього її руки. Це вважали негідним честі молодого чоловіка. Сваямбгува Ману знав, що Кардама Муні хотів одружитися на гідній дівчині, і тому натякав йому: «Я пропоную тобі саме таку дружину, яка тобі якнайбільше підходить. Не відмовляйся від цієї пропозиції, бо, потребуючи дружини, ти будеш змушений прохати її деінде, в когось, хто може не виявити тобі такої шани, і тоді тобі доведеться зазнати зневаги».
Інша гідна уваги грань цієї історії полягає в тому, що Сваямбгува Ману, хоча він був імператор, прийшов запропонувати руку своєї достойної дочки бідному брахмані. Кардама Муні не мав ніяких матеріальних статків — він був самітником, що жив у лісі, однак він був дуже високорозвинена людина. Отож, коли батько видає заміж свою дочку, йому насамперед треба брати до уваги культуру і вдачу майбутнього чоловіка, а не його заможність чи інші матеріальні достоїнства.