Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.2.32

Текст

айа̄джайад ґо-савена
ґопа-ра̄джам̇ двіджоттамаіх̣
віттасйа чору-бга̄расйа
чікіршан сад-вйайам̇ вібгух̣

Послівний переклад

айа̄джайат  —  схилив влаштувати; ґо-савена  —  поклоніння коровам; ґопа-ра̄джам  —  цар пастухів; двіджа-уттамаіх̣  —  за допомогою вчених брахманів; віттасйа  —  багатства; ча  —  також; уру-бга̄расйа  —  процвітання; чікіршан  —  бажаючи зробити; сат-вйайам  —  правильне використання; вібгух̣  —  великий.

Переклад

Бажаючи використати величезне багатство Махараджі Нанди для поклоніння коровам, а також провчити Індру, царя небес, Крішна, Верховний Господь, порадив батькові влаштувати за допомогою вчених брахманів обряд поклоніння ґо    —    пасовищам і коровам.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь    —    вчитель усього світу, отож Він повчав навіть Свого батька, Нанду Махараджу. Нанда Махараджа був заможний землевласник і володів величезними стадами корів. За традицією він щороку з великою пишнотою поклонявся Індрі, царю небес. Ведична література спонукає звичайних людей поклонятись півбогам для того, щоб навчити їх схилятися перед вищою владою Господа. Півбоги    —    це слуги Господа, яким доручено наглядати за різними сферами життєдіяльності всесвіту. Тому ведичні писання радять влаштовувати яґ’ї, щоб запобігти ласки півбогів. Але тому, хто відданий Верховному Господу, немає потреби запобігати ласки півбогів. Звичайним людям радять поклонятися півбогам для того, щоб люди привчилися визнавати вищість Верховного Господа, але іншої мети поклоніння півбогам не має. Ласка півбогів, якої люди отак запобігають, назагал виражається в формі якихось матеріальних здобутків. В Другій пісні цієї книги ми вже говорили, що людина, яка визнає вищу владу Верховного Бога-Особи, не має потреби поклонятися другорядним повелителям, півбогам. Трапляється, що півбоги від обожнення і шани істот невеликого розуму втрачають голову і починають гордитися своєю владою, забуваючи про вищість Господа. Це сталося й тоді, коли Господь Крішна був присутній у всесвіті, тому Господь хотів провчити царя небес, Індру. Задля цього Він попросив Махараджу Нанду зупинити жертвопринесення Індрі, а кошти використати ліпшим чином, на поклоніння коровам та пасовищам на пагорбі Ґовардгана. Цим вчинком Господь показав людству, що всіма своїми діями та їхніми плодами треба поклонятися Верховному Господу. Ту саму настанову Господь дає в «Бгаґавад-ґіті». Діючи таким чином, людина досягне успіху в усіх своїх зусиллях і задовольнить усі свої бажання. Вайш’ям насамперед рекомендовано піклуватися про корів і про пасовища та лани, не марнуючи важкозароблені кошти. Тоді Господь буде задоволений ними. А те, наскільки досконало людина виконує свої обов’язки    —    чи то перед собою, чи то перед своєю громадою, чи то перед своєю нацією,    —    можна визначити за тим, наскільки задоволений її діями Господь.