Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.2.26

Текст

тато нанда-враджам ітах̣
пітра̄ кам̇са̄д вібібгйата̄
ека̄даш́а сама̄с татра
ґӯд̣га̄рчіх̣ са-бало ’васат

Послівний переклад

татах̣  —  потім; нанда-враджам  —  пасовиська Нанди Махараджа; ітах̣  —  вихований; пітра̄  —  Його батьком; кам̇са̄т  —  від Камси; вібібгйата̄  —  злякавшись; ека̄даш́а  —  одинадцять; сама̄х̣  —  років; татра  —  там; ґӯд̣га-арчіх̣  —  приховане полум’я; са-балах̣  —  з Баладевою; авасат  —  прожив.

Переклад

Потім Його батько, боячись Камси, відніс Його до Махараджі Нанди, і там Крішна разом із старшим братом, Баладевою, прожив серед пасовищ одинадцять років, наче приховане від людських очей полум’я.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Відносити Господа до оселі Нанди Махараджі не було ніякої потреби, дарма що Камса вирішив убити Його, щойно Він з’явиться на світ. Асури завжди намагаються або вбити Верховного Бога-Особу, або ж будь-якою ціною довести, що Бога немає чи що Крішна    —    звичайна людина і ніякий не Бог. Лихі наміри Камси та подібних до нього людей нічого не важать для Господа Крішни, але, граючи роль дитини, Він погодився, щоб батько, який боявся Камси, відніс Його до Нанди Махараджі, володаря численних корів та пасовищ. Нанді Махараджі судилося мати сином Господа, так само як Яшодамайі судилося насолодитися Його дитячими розвагами. Отож, виконуючи бажання всіх Своїх відданих, Господь погодився, щоб Його перенесли з Матгури до Вріндавани, щойно Він з’явився на світ у Камсиній темниці. У Нанди Махараджі Господь Крішна разом із Своїм старшим братом, Господом Баладевою, першим Його поширенням, прожив одинадцять років і явив усі Свої захопливі розваги дитинства, отроцтва і юності. Прагнення Васудеви захистити Крішну від люті Камси    —    це природний елемент його трансцендентних стосунків з Господом. Коли хтось вважає Його залежною дитиною, що потребує батькової опіки, Господь насолоджується більше, ніж коли Його вшановують, як Верховного Господа. Господь    —    батько й опікун усіх живих істот, однак коли відданий, нітрохи не сумніваючись, вважає, що Господь потребує захисту й опіки свого відданого, Господь від цього відчуває трансцендентну втіху. Отож, коли Васудева, боячись Камси, ніс Господа у Вріндавану, Господь цим просто насолоджувався, адже Він не відчував страху ні перед Камсою, ні перед ким іншим.