Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.2.17
Текст
йад а̄ха па̄да̄в абгівандйа пітрох̣
та̄та̄мба кам̇са̄д уру-ш́ан̇кіта̄на̄м̇
прасідатам̇ но ’кр̣та-нішкр̣тіна̄м
Послівний переклад
дуноті — завдає болю; четах̣ — серце; смаратах̣ — коли я думаю; мама — моє; етат — цей; йат — стільки, скільки; а̄ха — сказав; па̄дау — стопи; абгівандйа — вшановуючи; пітрох̣ — батьків; та̄та — Мій любий батьку; амба — Моя люба матінко; кам̇са̄т — від Камси; уру — великою мірою; ш́ан̇кіта̄на̄м — тих, хто боїться;прасідатам — зласкавтеся; нах̣ — Наш; акр̣та — не виконаний; нішкр̣тіна̄м — обов’язок служити вам.
Переклад
Господь Крішна прохав Своїх батьків вибачити їм [Крішні й Баларамі] те, що Вони не служили їхнім стопам, переховуючись далеко від домівки у великому страхові перед Камсою. Він казав: «Матінко! Батько! Будь ласка, вибачте Нам за те, що Ми не змогли служити вам». Від такої поведінки Господа в мене розривається серце.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Може здатися, що Господь Крішна і Баладева дуже боялися Камси і тому переховувались від нього. Але якщо Господь Крішна і Баладева — це Верховний Бог-Особа, чому Вони боялися Камси? Чи ж це не суперечність? Васудева так любив Крішну, що завжди думав про те, як захистити Його. Він не припускав і думки, що Крішна — Верховний Бог-Особа і що Він може подбати про Себе Сам; він вважав Крішну своїм сином. Васудева був дуже відданий Господу і тому боявся, щоб Камса не вбив Крішну так само, як інших Васудевиних дітей. Згідно з моральними нормами Васудева був зобов’язаний передати Крішну в руки Камси, тому що пообіцяв віддавати йому всіх своїх дітей. Але з великої любові до Крішни він зламав своє слово, і Господь був дуже задоволений цим трансцендентним рішенням Васудеви. Господь не хотів збурювати сильних батьківських почуттів Васудеви і тому погодився, щоб той відніс Його до Нанди з Яшодою. Щоб випробувати силу Васудевиної любові, Господь Крішна випав йому з рук у води Ямуни, коли батько переносив Його через річку. Васудева знетямився від хвилювання за сина і кинувся рятувати Його серед хвиль розбурханої ріки.
Це все славетні Господні розваги, і в них немає ніяких суперечностей. Крішна — Верховний Господь, тому Він ніколи не боявся Камси, але для того, щоб догодити Своєму батьку, Він погодився вдати з Себе наляканого. А найдивовижнішу сторону Своєї божественної вдачі Він виявив тоді, коли попрохав батьків вибачити Йому, що не служив їхнім стопам, переховуючись далеко від домівки у страхові перед Камсою. Господь, що Його лотосовим стопам поклоняються такі півбоги, як Брахма і Шіва, хотів поклонятись стопам Васудеви. Поведінка Господа дуже повчальна. Кожен — навіть якщо це Верховний Господь — повинен служити своїм батькам. Син зобов’язаний батькам у дуже багатьох відношеннях, і тому, хоч би яке високе становище він посідав, його обов’язок — служити їм. Непрямо Крішна показав, як треба діяти, і атеїстам, які не визнають свого верховного батька, Бога. З прикладу Господа Крішни вони можуть зробити висновок про те, як треба шанувати верховного батька. Уддгава був зачудований величною поведінкою Господа і дуже шкодував про те, що не зміг піти разом із Ним.