Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.9.5

Текст

са а̄ді-дево джаґата̄м̇ паро ґурух̣
свадгішн̣йам а̄стга̄йа сіср̣кшайаікшата
та̄м̇ на̄дгйаґаччгад др̣ш́ам атра саммата̄м̇
прапан̃ча-нірма̄н̣а-відгір йайа̄ бгавет

Послівний переклад

сах̣  —  він; а̄ді-девах̣  —  перший півбог; джаґата̄м  —  всесвіту; парах̣      —      верховний  ; ґурух̣      —      духовний вчитель  ; свадгішн̣йам    —    свого лотосового сидіння  ; а̄стга̄йа    —    щоб знайти його джерело; сіср̣кшайа̄  —  щоб привести в рух світобудову; аікшата  —  почав думати; та̄м  —  про це; на  —  не міг; адгйаґаччгат  —  зрозуміти; др̣ш́ам  —  напрям; атра  —  для того; саммата̄м  —  правильний спосіб; прапан̃ча  —  матеріальне; нірма̄н̣а  —  творення; відгіх̣  —  спосіб; йайа̄  —  як саме; бгавет  —  має бути.

Переклад

Господь Брахма, перший духовний вчитель, найвища істота всесвіту, не міг з’ясувати походження свого сидіння-лотоса, і, розмірковуючи над створенням матеріального світу, не міг визначити ні з чого починати творити, ні як творити.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш    —    вступ до пояснення трансцендентної природи Господньої форми та обителі. На початку «Шрімад-Бгаґаватам» вже сказано, що Верховна Абсолютна Істина існує у Своїй обителі, яку жодною мірою не заторкує вплив оманної енерґії. Отож царство Бога не міф, воно являє собою інакшу дійсність    —    трансцендентний простір з планетами, що їх називають Вайкунтги. Це також буде пояснене в цій главі.

Оволодіти цим знання про духовне небо, що простягається далеко поза межами матеріального світу, і про його прояви можна тільки через віддане служіння, бгакті-йоґу. Силу творити Господь Брахма також здобув бгакті-йоґою. Брахмаджі не міг дібрати тями, як він має творити, і навіть не міг визначити джерела свого існування. Але він здобув це все знання силою бгакті-йоґи. Бгакті-йоґою можна пізнати Господа, а пізнавши всевишнє становище Господа, можна пізнати все інше. Той, хто знає Всевишнього, знає все інше. Так кажуть усі Веди. Навіть перший духовний вчитель всесвіту отримав просвітлення з милости Господа, тож хіба зможе хтось інший здобути досконале знання про все суще без Господньої милости? Якщо хтось прагне досконалого знання про все суще, він повинен шукати милости Господа    —     інших засобів немає. Шукати знання, покладаючись на власні сили,    —    це просто марнувати час.