ШБ 2.7.51

ПОЯСНЕННЯ: «Бгаґаватам», що його Бог-Особа в якихось п’яти-шести віршах (наведених далі) стисло виклав Брахмі,    —    це наука про Бога. Він наділений силою представляти Самого Бога-Особу. Господь абсолютний і тому невідмінний від науки про Бога, «Шрімад-Бгаґаватам». Брахмаджі отримав цю науку про Бога від Самого Господа і передав її Нараді, що своєю чергою наказав Шрілі В’ясадеві подати її в розгорнутій формі. Отже, трансцендентне знання про Верховного Господа не виплід розумувань галасливих сперечальників цього світу, це знання неосквернене, вічне, досконале і непідвладне матеріальним ґунам. Отже, «Бгаґавата Пурана»    —    це безпосереднє втілення Господа у формі трансцендентного звуку. Отримати це трансцендентне знання можна тільки від істинного Господнього представника в учнівській послідовності, якою це знання зійшло від Господа до Брахмаджі, від Брахмаджі до Наради, від Наради до В’яси, від В’ясадеви до Шукадеви Ґосвамі, від Шукадеви Ґосвамі до Сути Ґосвамі. Стиглий плід дерева Вед передають з рук до рук, щоб він не розбився, упавши з високої гілки на землю. Тому, якщо людина не слухає науку про Бога від істинного представника описаної вище учнівської послідовности, зрозуміти сутність цієї науки буде надзвичайно складно. І ніколи не слід слухати «Бгаґаватам» від найманих оповідачів, які заробляють собі на життя, догоджаючи чуттям слухачів.