Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.7.50

Текст

со ’йам̇ те ’бгіхітас та̄та
бгаґава̄н віш́ва-бга̄ванах̣
сама̄сена харер на̄нйад
анйасма̄т сад-асач ча йат

Послівний переклад

сах̣  —  те; айам  —  саме; те  —  тобі; абгіхітах̣  —  пояснено; та̄та  —  любий сину; бгаґава̄н  —  Бог-Особа; віш́ва-бга̄ванах̣  —   творець проявлених світів; сама̄сена  —  коротко; харех̣  —  без Харі, Господа; на  —  ніколи; анйат  —  ніщо інше; анйасма̄т  —   як причини; сат  —  проявленого (феноменального); асат  —   непроявленого (ноуменального); ча  —  і; йат  —  хоч би що.

Переклад

Любий сину! Ось я коротко розповів тобі про Верховного Бога - Особу , творця проявлених світів . Опріч Нього , Господа Харі, немає інших причин явленого й неявленого буття.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Усе, з чим ми стикаємось, зводиться зазвичай до тимчасового матеріального світу й зумовлених душ, які намагаються владарювати над матерією. Тому Брахмаджі пояснив Нарададеві , що цей тимчасовий світ являє собою породження зовнішньої енерґії Господа, а зумовлені душі, які в ньому борються за життя, являють собою межову енерґію Верховного Господа, Бога-Особи. Уся ця життєдіяльність проявленого світу не має за собою причини іншої, ніж Він, Харі, Верховний Господь    —    відначальна причина всіх причин. Це, щоправда, не означає, що Господь розпадається на безособистісний набір поширень. Господь стоїть осторонь від усіх цих взаємодій зовнішньої і межової енерґій. У «Бгаґавад-ґіті» (9.4) підтверджено, що Господь повсюдно присутній тільки Своїми енерґіями. Усе проявлене в світі спочиває на Його енерґії, але Він    —    Верховний Бог-Особа    —    завжди поза всім. Енерґія і повелитель енерґії одночасно єдині і відмінні між собою.

Верховного Господа не можна засуджувати за створення цього сповненого страждань світу, так само як царя не можна засуджувати за спорудження державної в’язниці. В’язниці обов’язково потрібні в державній структурі: вони призначені для тих, хто порушує державні закони. Так само, сповнений нещасть матеріальний світ    —    це тимчасове творіння Господа, призначене для тих, хто забув Його і силкується владарювати над ілюзорними проявленнями. Господь, проте, завжди прагне, щоб упалі душі повернулись додому, до Бога. Отож Він посилає зумовленим душам стільки можливостей для цього: і авторитетні писання, і Своїх представників, і навіть Свої особисті втілення! Господь особисто не має прив’язаности до матеріального світу, тому і за його створення Господа не можна засуджувати.