ШБ 2.7.50
Devanagari
सोऽयं तेऽभिहितस्तात भगवान् विश्वभावन: ।
समासेन हरेर्नान्यदन्यस्मात् सदसच्च यत् ॥ ५० ॥
समासेन हरेर्नान्यदन्यस्मात् सदसच्च यत् ॥ ५० ॥
Verse text
со ’йам̇ те ’бгіхітас та̄та
бгаґава̄н віш́ва-бга̄ванах̣
сама̄сена харер на̄нйад
анйасма̄т сад-асач ча йат
бгаґава̄н віш́ва-бга̄ванах̣
сама̄сена харер на̄нйад
анйасма̄т сад-асач ча йат
Synonyms
сах̣ — те; айам — саме; те — тобі; абгіхітах̣ — пояснено; та̄та — любий сину; бгаґава̄н — Бог-Особа; віш́ва-бга̄ванах̣ — творець проявлених світів; сама̄сена — коротко; харех̣ — без Харі, Господа; на — ніколи; анйат — ніщо інше; анйасма̄т — як причини; сат — проявленого (феноменального); асат — непроявленого (ноуменального); ча — і; йат — хоч би що.
Translation
Любий сину! Ось я коротко розповів тобі про Верховного Бога - Особу , творця проявлених світів . Опріч Нього , Господа Харі, немає інших причин явленого й неявленого буття.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Усе, з чим ми стикаємось, зводиться зазвичай до тимчасового матеріального світу й зумовлених душ, які намагаються владарювати над матерією. Тому Брахмаджі пояснив Нарададеві , що цей тимчасовий світ являє собою породження зовнішньої енерґії Господа, а зумовлені душі, які в ньому борються за життя, являють собою межову енерґію Верховного Господа, Бога-Особи. Уся ця життєдіяльність проявленого світу не має за собою причини іншої, ніж Він, Харі, Верховний Господь — відначальна причина всіх причин. Це, щоправда, не означає, що Господь розпадається на безособистісний набір поширень. Господь стоїть осторонь від усіх цих взаємодій зовнішньої і межової енерґій. У «Бгаґавад-ґіті» (9.4) підтверджено, що Господь повсюдно присутній тільки Своїми енерґіями. Усе проявлене в світі спочиває на Його енерґії, але Він — Верховний Бог-Особа — завжди поза всім. Енерґія і повелитель енерґії одночасно єдині і відмінні між собою.
Верховного Господа не можна засуджувати за створення цього сповненого страждань світу, так само як царя не можна засуджувати за спорудження державної в’язниці. В’язниці обов’язково потрібні в державній структурі: вони призначені для тих, хто порушує державні закони. Так само, сповнений нещасть матеріальний світ — це тимчасове творіння Господа, призначене для тих, хто забув Його і силкується владарювати над ілюзорними проявленнями. Господь, проте, завжди прагне, щоб упалі душі повернулись додому, до Бога. Отож Він посилає зумовленим душам стільки можливостей для цього: і авторитетні писання, і Своїх представників, і навіть Свої особисті втілення! Господь особисто не має прив’язаности до матеріального світу, тому і за його створення Господа не можна засуджувати.