Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.7.4
Текст
датто майа̄хам іті йад бгаґава̄н са даттах̣
йат-па̄да-пан̇каджа-пара̄ґа-павітра-деха̄
йоґарддгім а̄пур убгайім̇ йаду-хаіхайа̄дйа̄х̣
Послівний переклад
атрех̣ — мудреця Атрі ; апатйам — про нащадка ; абгіка̄н̇кшатах̣ — що молився; а̄ха — сказав; тушт̣ах̣ — задоволений; даттах̣ — даний; майа̄ — мною; ахам — я сам; іті — так; йат — через це; бгаґава̄н — Бог-Особа; сах̣ — Він; даттах̣ — Даттатрея; йат-па̄да — чиїх стіп; пан̇каджа — лотосових ; пара̄ґа — пилом ; павітра — очищене ; деха̄х̣ — тіло ; йоґа — містичне; р̣ддгім — багатство; а̄пух̣ — отримали; убгайім — в обох світах; йаду — родоначальник династії Яду; хаіхайа-а̄дйа̄х̣ — та інші, як то цар Хайхая.
Переклад
Великий мудрець Атрі молив Господа про нащадка, і Господь, задоволений ним, пообіцяв Атрі, що втілиться як його син, Даттатрея [Датта, син Атрі]. З милости лотосових стіп Господа численні Яду, Хайхаї та інші очистились такою мірою, що здобули і матеріальних, і духовних успіхів.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Вічні трансцендентні стосунки між Богом- Особою та живими істотами виявлені в п’яти різних любовних настроях: шанта, дас’я, сакг’я, ватсал’я та мадгур’я. Мудреця Атрі зв’язували з Господом любовні стосунки ватсал’я, тому, досягнувши досконалости у своєму відданому служінні, він хотів Бога-Особу за сина. Господь прийняв молитви Атрі і прийшов до нього як його син. Можна навести багато прикладів синівських стосунків Господа зі Своїм чистим відданим. А що Господь безмежний, Він має безліч відданих-батьків. Насправді Господь — це батько всіх живих істот, однак, пов’язаний зі Своїм відданим трансцендентними стосунками ніжности й любови, Господь дістає більшу насолоду, коли стає відданому за сина, а не за батька. Батько, по суті, служить своєму синові, тимчасом як син просто вимагає від батька всіляких послуг. З огляду на це чистий відданий, завжди бажаючи служити Господеві, прагне мати Його за сина, а не за батька. Господь зі Свого боку приймає таке служіння від Свого відданого, і таким чином відданий виявляється у вищім становищі, ніж Господь. Імперсоналісти прагнуть злитися з Господом воєдино, однак відданий стає навіть вищий за Господа, сягаючи більшого, ніж може бажати найамбітніший моніст.
Завдяки своїм близьким стосункам з Господом, батьки і решта родичів Господа без жодних окремих зусиль набувають усієї містичної могутности. Ця могутність дозволяє відданому одержати всі можливі матеріальні насолоди, спасіння та містичні сили. Тому відданий ніколи не марнує цінного часу свого життя на здобуття цих багатств. Цінний час свого життя слід без останку присвятити на трансцендентне любовне служіння Господеві. Тоді все інше, чого ми ще можемо бажати, прийде само собою. Проте, навіть здобувши у відданому служінні всього можливого успіху, слід стерегтися образ проти стіп відданих. Яскравий приклад особи, що впала у цю пастку, — це Хайхая. Він досягнув описаної досконалости у відданому служінні, однак через образу лотосових стіп відданого знайшов смерть від руки Господа Парашурами.
Господь прийшов як син великого мудреця Атрі і став відомий як Даттатрея.