ШБ 2.7.17

ज्यायान् गुणैरवरजोऽप्यदिते: सुतानां
लोकान् विचक्रम इमान् यदथाधियज्ञ: ।
क्ष्मां वामनेन जगृहे त्रिपदच्छलेन
याच्ञामृते पथि चरन् प्रभुभिर्न चाल्य: ॥ १७ ॥
джйа̄йа̄н ґун̣аір авараджо ’пй адітех̣ сута̄на̄м̇
лока̄н вічакрама іма̄н йад атга̄дгійаджн̃ах̣
кшма̄м̇ ва̄манена джаґр̣хе тріпада-ччгалена
йа̄чн̃а̄м р̣те патгі чаран прабгубгір на ча̄лйах̣

Synonyms

джйа̄йа̄ннайбільший; ґун̣аіх̣якостями; авараджах̣трансцендентний; апіхоча такий; адітех̣Адіті; сута̄на̄мвсіх синів (відомих як Адіт’ї); лока̄нвсі планети; вічакрамепокрив; іма̄ну цьому всесвіті; йаттой  , хто; атгатому; адгійаджн̃ах̣Верховний Бог  -  Особа; кшма̄мусі землі; ва̄маненау втіленні Вамани; джаґр̣хеприйняв; тріпадатри кроки; чгаленавдаючи; йа̄чн̃а̄мжебрання; р̣тебез; патгі чаранвідхилення від істинного шляху; прабгубгіх̣правителями; наніколи; ча̄лйах̣бути позбавленим.

Translation

Хоча Господь трансцендентний до всіх матеріальних якостей, Він затьмарив Своїми якостями усіх Адіт’їв, синів Адіті. Господь з’явився як найменший син Адіті. Він переступив усі планети всесвіту. Отже Він    —    Верховний Бог-Особа. Вдаючи, ніби прохає три кроки землі, Господь забрав у Балі Махараджі всі землі, які той мав. Господь прохав Балі Махараджу тільки тому, що, не попрохавши дозволу власника, жоден повелитель не має права відібрати законні володіння.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Історію про Балі Махараджу та про те, як він давав милостиню Ваманадеві, описано у Восьмій пісні «Шрімад-Бгаґаватам». Балі Махараджа завоював усі планети у всесвіті, і вони законно належали йому. Якщо цар завдяки своїй силі підкоряє інших царів, завойовані володіння вважають за його законну власність. Отак Балі Махараджі належали всі землі всесвіту. Разом з тим про нього йшла слава дуже щедрого до брахман царя. Отож Господь немов бідний брахмана попрохав від Балі Махараджі у милостиню три кроки землі. Господь    —    володар усього сущого    —    міг просто забрати в Балі Махараджі всі його землі, однак Він не вчинив цього тому що Балі Махараджа володів усім по праву царя. Коли Господь Вамана попрохав у Балі Махараджі таке мізерне подаяння, духовний вчитель Балі Махараджі, Шукрачар’я, заборонив своєму учневі робити це, тому що розпізнав під подобою жебрака Ваманадеви Самого Вішну. Однак Балі Махараджа, зрозумівши, що в нього просить подаяння Сам Вішну, пішов усупереч наказу свого духовного вчителя і без вагань погодився дати Ваманадеві стільки землі, скільки Він попрохав. Отримавши цю обіцянку, Господь Вамана першими двома ступенями покрив весь усесвіт і тоді спитав у Балі Махараджі, куди ступити втретє. Балі Махараджа радо запропонував Господу ступити на його голову. Внаслідок Балі Махараджа, замість того щоб втратити усі свої володіння, отримав милість Господа, що відтоді став його постійним супутником та брамником. Отже, пожертвувавши всім задля Господа, людина нічого не втрачає    —     навпаки, вона здобуває те, чого ніколи не могла навіть сподіватися.