ШБ 2.7.16
Devanagari
श्रुत्वा हरिस्तमरणार्थिनमप्रमेय-
श्चक्रायुध: पतगराजभुजाधिरूढ: ।
चक्रेण नक्रवदनं विनिपाट्य तस्मा-
द्धस्ते प्रगृह्य भगवान् कृपयोज्जहार ॥ १६ ॥
श्चक्रायुध: पतगराजभुजाधिरूढ: ।
चक्रेण नक्रवदनं विनिपाट्य तस्मा-
द्धस्ते प्रगृह्य भगवान् कृपयोज्जहार ॥ १६ ॥
Verse text
ш́рутва̄ харіс там аран̣а̄ртгінам апрамейаш́
чакра̄йудгах̣ патаґара̄джа-бгуджа̄дгірӯд̣гах̣
чакрен̣а накра-ваданам̇ вініпа̄т̣йа тасма̄д
дгасте праґр̣хйа бгаґава̄н кр̣пайоджджаха̄ра
чакра̄йудгах̣ патаґара̄джа-бгуджа̄дгірӯд̣гах̣
чакрен̣а накра-ваданам̇ вініпа̄т̣йа тасма̄д
дгасте праґр̣хйа бгаґава̄н кр̣пайоджджаха̄ра
Synonyms
ш́рутва̄ — почувши; харіх̣ — Бог-Особа; там — його; аран̣а- артгінам — того, хто потребував допомоги; апрамейах̣ — безмежно могутній Господь; чакра — Своїм диском; а̄йудгах̣ — озброєний; патаґа - ра̄джа — царя птахів ( Ґаруди ); бгуджа- адгірӯд̣гах̣ — сидячи на крилах; чакрен̣а — диском; накра-ваданам — крокодилову пащу; вініпа̄т̣йа — розсік; тасма̄т — з крокодилової пащі; хасте — в руки; праґр̣хйа — взявши за хобот; бгаґава̄н — Бог-Особа; кр̣пайа̄ — зі Своєї безпричинної милости; уджджаха̄ра — звільнив його.
Translation
Почувши благання слона, Бог-Особа зрозумів, що той у страшній скруті і потребує Його негайної допомоги. Тої ж миті на крилах царя птахів Ґаруди Господь з’явився туди, озброєний Своїм диском [чакрою]. Цим диском Він потяв пащу крокодила і, витягнувши слона за хобот, звільнив його.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Господева оселя — на Його планеті, Вайкунтзі. Жодній людині не до спромоги визначити відстань до неї. Цю відстань, щоправда, описано: сказано, що всі спроби досягнути цієї планети механічними чи психічними літальними кораблями, хай навіть подорож триватиме мільйони років, приречені на поразку. Сучасні вчені винайшли механічні матеріальні літальні кораблі, а йоґи, використовуючи тонку матерію, подорожують психічними кораблями. Цими кораблями йоґи на силі в одну мить дістатися будь-куди. Але ні механічні, ні психічні кораблі не можуть наблизити до царства Бога на Вайкунтгалоках, що простягається далеко поза матеріальним небом. Як же тоді Господь міг почути слонові молитви і тої ж миті прийти на порятунок з такого віддаленого місця? Це виходить за рамки людської уяви. Уможливлює це все безмежна Господня могутність. Тому Господа названо у вірші апрамейа, бо найдобірнішому людському мозкові не під силу охопити математичними викладками Його сил та енерґій. Господь здатний чути з такої відстані, їсти звідти і в одну мить одночасно з’являтися у багатьох різних місцях. Така Господня всемогутність.