ШБ 2.7.10

ПОЯСНЕННЯ: До переліку багатьох містичних методів самоусвідомлення, які визнають авторитети, входить і джада- йоґа. Практика джада-йоґи вимагає від людини навчитися кам’яної безчуттєвости і не реаґувати на жодні матеріальні чинники. Щоб бути як камінь, байдужим до всіх зовнішніх впливів та подразників, джада-йоґдобровільно терпить усілякі тілесні муки. Один із самокатувальних методів, до яких вдаються ці йоґи,    —    виривати на голові волосся, не вдаючись до бритви чи чогось іще. Однак справжня мета, що стоїть за практикою джада-йоґи,    —    це звільнитися від усіх матеріальних прив’язаностей і міцно втвердитись у собі. Наприкінці життя імператор Рішабгадева блукав світом, наче німий безумець, не звертаючи жодної уваги на те, якої наруги зазнає його тіло. Бачачи його просто як голого божевільного волоцюгу з довгим волоссям і бородою, вбогі розумом люди та діти на вулиці плювали на нього і мочились на його тіло. Нерідко Рішабгадева довго лежав нерухомо, навіть у власних випорожненнях. Але його випорожнення розливали довкола аромат запашних квітів, і святий розпізнав би в ньому парамахамсу, людину на найвищому рівні досконалости. Однак той, хто не спроможний надати своїм випорожненням квіткового аромату, не повинен імітувати імператора Рішабгадеву. Практикувати джада-йоґудоступно таким, як Рішабгадева, та іншим на тому ж рівні досконалости, однак звичайній людині цей винятковий метод не до снаги.

Істинна мета джада-йоґи, як згадано у цьому вірші, полягає в опануванні чуттів (праш́а̄нта-каран̣ах̣). Будь-яка йоґа, хоч би як вона називалась, призначена приборкати непокірливі матеріальні чуття і таким чином підготувати людину до самоусвідомлення. Джада-йоґа не має великої практичної цінности, а за нашої доби і поготів. Натомість бгакті-йоґа цілком доступна, тому що вона призначена саме для цієї епохи. Простий метод бгакті-йоґи    —    слухати з належного джерела, з «Шрімад-Бгаґаватам»,    —    допровадить людину до найвищої йоґічної досконалости.

Рішабгадева був син царя Набгі та внук царя Аґнідгри, а його сином був Махараджа Бгарата, за іменем якого земну планету названо Бгарата-варша. Матір Рішабгадеви звали також Мерудеві, хоча в цьому вірші назване її інше ім’я, Судеві. Дехто висуває думку, що Судеві була інша дружина царя Набгі, однак деінде царя Рішабгадеву названо сином Мерудеві, і з цього випливає, що Мерудеві та Судеві    —    одна особа під двома іменами.