Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.6.37
Текст
на ва̄мадевах̣ кім ута̄паре сура̄х̣
тан-ма̄йайа̄ мохіта-буддгайас тв ідам̇
вінірмітам̇ ча̄тма-самам̇ вічакшмахе
Послівний переклад
на — ні; ахам — я; на — ні; йӯйам — всі ви, мої сини; йат — чиї; р̣та̄м — справжні; ґатім — шляхи; відух̣ — знають; на — ні; ва̄мадевах̣ — Господь Шіва; кім — що; ута — ще; апаре — інші ; сура̄х̣ — півбоги ; тат — Його ; ма̄йайа̄ — ілюзорною енерґією; мохіта — введені в оману; буддгайах̣ — з таким інтелектом; ту — але; ідам — це; вінірмітам — що створено; ча — також; а̄тма-самам — за власними можливостями; вічакшмахе — бачимо.
Переклад
Пізнати межі духовного щастя не спроможні ні Господь Шіва, ні ти, ні я, як же тоді інші півбоги можуть знати їх? Ми всі введені в оману ілюзорною зовнішньою енерґією Верховного Господа, тому бачимо цей проявлений космос лише до міри своїх можливостей.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Ми неодноразово згадували імена дванадцяти вибраних авторитетів (двадаша-махаджана), з яких Брахма, Нарада і Господь Шіва очолюють перелік відповідно як перший, другий і третій за глибиною свого знання серед тих, кому щось відомо про Верховного Господа. Інші півбоги, другорядні півбоги, ґандгарви, чарани, від’ядгари, люди і асури просто нездатні досконало зрозуміти Абсолютного Господа, Шрі Крішну. Головні й другорядні півбоги, ґандгарви та ін. — це дуже розумні істоти на вищих планетах, люди населяють середні, а асури — нижчі планети. Усі вони розуміють і трактують Абсолютну Істину по-своєму, як, прикладом, вчені і філософи-емпірики в людському суспільстві. Усі ці живі істоти — створіння матеріальної природи, і тому їх збиває з пантелику дивовижна гра трьох ґун матеріальної природи. За це сказано у «Бгаґавад-ґіті» (7.13). Трібгір гун̣амайаір бга̄ваір ебгіх̣ сарвам ідам̇ джаґат — кожна істота, від Брахми і аж до мурашки, по-своєму оманена трьома ґунами матеріальної природи: добром, страстю і невіглаством. Кожен, дивлячись на проявлений всесвіт через призму своїх особистих можливостей, гадає, що крім цього всесвіту нічого не існує. Отак, вчені у людському суспільстві двадцятого століття визначають початок і кінець всесвіту, виходячи зі своїх здогадів. Але що можуть знати вчені? Сам Брахма якось упав в оману, вирішивши, що він один такий улюбленець Господа. Тільки згодом з милости Господа він довідався про безліч інших, набагато могутніших, Брахм у всесвітах, набагато більших за цей. Усі ці всесвіти разом складають екапад-вібгуті — одну чверть проявлення твірної енерґії Господа. Решта три чверті Його енерґії проявляються в духовному світі. То що може знати про Абсолютного Бога-Особу, Господа Крішну, крихітний вчений зі своїм крихітним мозком? Тому Господь каже: мохітам̇ на̄бгіджа̄на̄ті ма̄м ебгйах̣ парам авйайам — в омані ґун матеріальної природи, вони не на силі зрозуміти, що поза цими проявами стоїть Верховна Особа, абсолютний повелитель усього сущого. Брахма, Нарада і Господь Шіва знають про Господа чимало, тому треба не задовольнятися своїм крихітним мозком з його іграшковими винаходами на кшталт космічного корабля та інших досягнень науки, а діяти за настановами цих великих особистостей. Як матір являє собою єдиний авторитет, здатний відкрити дитині, хто її батько, так і мати Веда, що її представляють визнані авторитети, як- от Брахма, Нарада і Шіва, являє собою єдине авторитетне джерело знання про Абсолютну Істину.