Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.6.17
Текст
бахіш́ ча пратапатй асау
евам̇ віра̄джам̇ пратапам̇с
тапатй антар бахіх̣ пума̄н
Послівний переклад
сва-дгішн̣йам — сяйво; пратапан — поширенням; пра̄н̣ах̣ — життєва енерґія; бахіх̣ — зовнішньо; ча — також; пратапаті — освітлює; асау — сонце; евам — так само; віра̄джам — всесвітня форма; пратапан — поширенням; тапаті — вдихає життя; антах̣—внутрішньо; бахіх̣—зовнішньо; пума̄н — Верховна Особа.
Переклад
Поширюючи своє проміння, сонце освітлює все у світі зсередини і ззовні. Так само Верховний Бог-Особа, поширюючи Себе у всесвітню форму, зсередини і ззовні підтримує у творінні все суще.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш з’ясовує природу всесвітньої форми Господа, або Його безособистісного аспекту, що має назву брахмаджйоті, порівнюючи цей аспект до сонячного проміння. Сонячне світло розходиться всім всесвітом, проте джерелом цього світла є планета Сонце, або божество Сур’я-нараяна. Так само Верховний Бог-Особа Господь Крішна — джерело безособистісного сяйва брахмаджйоті, безособистісного аспекту Господа. Це підтверджує і «Бгаґавад-ґіта» (14.27). Отже, всесвітня форма Господа — це уявний образ Його безособистісної форми, натомість відначальна форма Господа — це дворука форма Ш’ямасундари, що грає на Своїй вічній флейті . Сімдесят п’ять відсотків проміння, що виходить з Господа, припадає на духовне небо (тріпад-вібгуті), а весь простір матеріальних всесвітів охоплює лише двадцять п’ять відсотків Його сяйва. Це також засвідчено й пояснено в «Бгаґавад-ґіті» (10.42). Тому сімдесят п’ять відсотків сяйва, що його випромінює Господь, називають Його внутрішньою енерґією, а решту двадцять п’ять — зовнішньою енерґією Господа. Живі істоти, що населяють і духовний, і матеріальний світ, належать до Його межової енерґії (татастга-шакті) і на власне бажання можуть існувати або в Його зовнішній, або в Його внутрішній енерґії. Тих, що живуть у духовній енерґії Господа, називають звільнені душі, а тих, що перебувають у Його зовнішній енерґії, — зумовлені душі. Ми можемо хоча б у загальному оцінити кількість населення духовного світу порівняно до кількости живих істот, які перебувають у зовнішній енерґії, і легко прийти до висновку, що звільнених душ набагато більше, ніж зумовлених.