Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.3.12

Текст

джн̃а̄нам̇ йад а̄пратінівр̣тта-ґун̣ормі-чакрам
а̄тма-праса̄да ута йатра ґун̣ешв асан̇ґах̣
каівалйа-саммата-патхас тв атга бгакти-йоґах̣
ко нірвр̣то харі-катга̄су ратім̇ на курйа̄т

Послівний переклад

джн̃а̄нам  —  знання; йат  —  те, яке; а̄  —  до; пратінівр̣тта  —   цілковито звільнене від прив’язаностей; ґун̣а-ӯрмі  —  хвилі матеріальних ґун ; чакрам   —   вир ; а̄тма-праса̄дах̣   —   задоволеність у собі; ута—більше того; йатра—де; ґун̣ешу—  в ґунах природи; асан̇ґах̣  —  без прив’язаности; каівалйа  —  трансцендентний; саммата  —  визнаний; патгах̣  —  шлях; ту  —  однак; атга   —   отже; бгакті-йоґах̣   —   віддане служіння; ках̣   —   хто; нірвр̣тах̣  —  занурений; харі-катга̄су  —  у трансцендентні оповіді про Господа; ратім  —  привабленість; на  —  не; курйа̄т  —   зазнає.

Переклад

Трансцендентне знання про Верховного Господа Харі    —    це знання, яке втихомирює бурхливий вир матеріальних ґун. Вільне від скверни матеріальних прив’язаностей, це знання дозволяє знайти задоволення в собі. Воно трансцендентне, і тому його схвалюють авторитети. Невже хтось може не привабитись до цього знання?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Описи «  Бгаґавад  -  ґіти» ( 10 . 9 ) дозволяють скласти уявлення про чудові якості чистих відданих. Уся життєдіяльність чистих відданих присвячена служінню Господеві, і тому чисті віддані завжди діляться одне з одним почуттями екстазу, який вони відчувають, і насолоджуються трансцендентним блаженством . Таке трансцендентне блаженство можна відчути навіть на рівні початкової практики відданого служіння відповідно до правил (садгана-авастга), якщо правильно діяти під керівництвом істинного духовного вчителя. А на ступені зрілости це розвинуте трансцендентне почуття вивершується усвідомленням своїх відначальних природних стосунків з Господом (аж до стосунків кохання, які вважають за найвище трансцендентне блаженство). Тому бгакті-йоґу, єдиний спосіб усвідомити Бога, називають каівалйа. Шріла Джіва Ґосвамі, навівши з цього приводу ведичний вислів (еко на̄ра̄йан̣о девах̣, пара̄вара̄н̣а̄м̇ парама а̄сте каівалйа-сам̇джн̃ітах̣), підтверджує, що Нараяну, Бога-Особу, називають каівалйа, а шлях, який дозволяє досягнути Господа, називають каівалйа-пантга̄,тобто єдиним засобом прийти до Бога.

Починається каівалйа-пантга̄ із шравани: людина слухає оповіді про Бога-Особу. Як природний наслідок слухання харі-катги приходить трансцендентне знання. Воно звільняє відданого від найменшої прив’язаности до земних тем, які втрачають для нього будь - який смак . Ніяка матеріальна діяльність, ні соціальна, ні політична, не приваблює відданого, а на ступені зрілости відданого не цікавить навіть власне тіло, що й казати за пов’язаних з цим тілом родичів. На цьому рівні людину вже не бентежать хвилі матеріальних ґун. Матеріальну природу складають різні ґуни, однак усі світські справи, якими тільки й живе звичайна людина, втрачають привабу для відданого. У даному вірші цей стан названо пратінівр̣тта-ґун̣ормі, і досягнути його може той, хто став а̄тма-праса̄да, тобто хто черпає задоволення суто в душі і хто вільний від матеріальних прив’язаностей. Цього рівня досягає своїм відданим служінням першокласний відданий Господа. Однак попри свою піднесеність такий відданий іноді задля задоволення Господа самохіть бере на себе роль проповідника Господньої слави і залучає до відданого служіння все, навіть те, що цікавить матеріалістів, щоб дати відданим-початківцям нагоду перетворити світські інтереси у трансцендентне блаженство. Шріла Рупа Ґосвамі описує такого роду дії чистого відданого як нірбандгах̣ кр̣шн̣а- самбандге йуктам̇ ваіра̄ґйам учйате. Навіть земну діяльність, яка скерована на служіння Господеві, вважають за трансцендентну і гідну схвалення діяльність каівалйа.