Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.10.6
Текст
а̄тманах̣ саха ш́актібгіх̣
муктір хітва̄нйатха̄ рӯпам̇
сва-рӯпен̣а вйавастгітіх̣
Послівний переклад
ніродгах̣ — згортання космічного проявлення; асйа — Його; ануш́айанам — занурення втілення пуруші(Маха-Вішну) в містичний сон ; а̄тманах̣ — живих істот ; саха — разом із; ш́актібгіх̣ — енерґіями; муктіх̣ — звільнення; хітва̄ — покинувши ; анйатга̄ — інакше ; рӯпам — форма ; сва - рӯпен̣а — у відначальній формі; вйавастгітіх̣ — незмінне становище.
Переклад
Коли живі істоти разом зі своєю схильністю до зумовленого життя занурюються в Маха-Вішну, що лежить у містичному сні, це називають згортанням космічного прояву. Звільнення для живої істоти полягає в тому, щоб непохитно втвердитись у своїй відначальній формі, покинувши всі грубі та тонкі змінні матеріальні тіла.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Як ми вже пояснювали декілька разів, є два різновиди живих істот. Більшість із них — вічно звільнені, або ніт’я-мукти, а деякі — вічно зумовлені. Вічно зумовлені душі схильні уявляти себе владиками матеріальної природи, і тому виникає матеріальний космос, який дає вічно зумовленим душам дві можливості. Одна можливість полягає в тому, що зумовлена душа може проявити свою схильність панувати над космічним творінням, а друга можливість — це нагода повернутись до Бога.
Отже, після згортання космічного творіння більшість зумовлених душ зливаються з буттям Бога-Особи Маха-Вішну, що перебуває у Своєму містичному сні. За наступного творення вони отримують нові тіла. Проте деякі зумовлені душі, які йдуть шляхом, що його окреслює трансцендентний звук у формі ведичних писань, — і тому можуть повернутись до Бога, — залишивши грубі й тонкі зумовлені матеріальні тіла, отримують відначальні духовні тіла. Жива істота розвиває матеріальне тіло, яке її зумовлює, тоді, коли забуває свої взаємини із Богом. Протягом існування матеріального прояву зумовлені душі мають можливість відродити своє відначальне становище за допомогою явлених писань, що їх так милостиво уклав Господь у Своїх різних втіленнях. Якщо читати чи слухати такі трансцендентні писання, це допомагає звільнитись ще навіть за зумовленого життя в матеріальному світі. Усі священні писання мають на меті привести людину до відданого служіння Богові-Особі, і жива істота, яка утвердилась у відданому служінні, уже звільнилася від зумовленого життя. Грубі й тонкі матеріальні форми зумовлюють душу лише через її невігластво, а коли вона втвердилась у відданому служінні Господеві, вона гідна звільнитись від зумовленого стану. Віддане служіння — це трансцендентний потяг до Всевишнього. Істота приваблюється до Всевишнього, тому що Він джерело всіх смаків насолоди. Кожен прагне задовольнити свій смак до насолоди, але мало хто знає верховне джерело всіх принадних смаків (расо ваі сах̣ расам̇ хй ева̄йам̇ лабдгва̄нанді бгаваті). Ведичні гімни повідомляють усіх, що існує верховне джерело всієї насолоди. Невичерпне джерело всієї насолоди — це Бог-Особа, і той, кому пощастило дізнатись про це з трансцендентих писань, як-от «Шрімад-Бгаґаватам», назавжди звільнюється від матеріального буття і повертається на своє місце в царстві Бога.