Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.10.37-40
Текст
р̣шін пітр̣-ґан̣а̄н пр̣тгак
сіддга-ча̄ран̣а-ґандгарва̄н
відйа̄дгра̄сура-ґухйака̄н
сарпа̄н кімпуруша̄н нара̄н
ма̄тР̣̄ ракшах̣-піш́а̄ча̄м̇ш́ ча
прета-бгӯта-віна̄йака̄н
йа̄тудга̄на̄н ґраха̄н апі
кгаґа̄н мр̣ґа̄н паш́ӯн вр̣кша̄н
ґірін нр̣па саріср̣па̄н
джала-стгала-набгаукасах̣
куш́ала̄куш́ала̄ міш́ра̄х̣
карман̣а̄м̇ ґатайас тв іма̄х̣
Послівний переклад
праджа̄-патін — Брахма та його сини, як-от Дакша та ін.; манӯн — змінні правителі, як-от Вайвасвата Ману; дева̄н — як-от Індра, Чандра і Варуна; р̣шін — як-от Бгріґу і Васіштга; пітр̣-ґан̣а̄н—жителі планет Піта; пр̣тгак—окремо; сіддга — жителі планети Сіддга; ча̄ран̣а — жителі планети Чарана; ґандгарва̄н — жителі планет Ґандгарва; відйа̄дгра — жителі планети Від’ядгара; асура — атеїсти; ґухйака̄н — жителі планети Якша; кіннара — жителі планети Кіннара; апсарасах̣ — прекрасні ангели з планети Апсара; на̄ґа̄н — змієподібні жителі Наґалоки ; сарпа̄н — мешканці Сарпалоки ( змії ); кімпуруша̄н — мавполюди планети Кімпуруша; нара̄н — жителі Землі; ма̄тр̣ — жителі Матрілоки; ракшах̣ — жителі демонічних планет; піш́а̄ча̄н — жителі Пішачалоки; ча — також; прета — жителі Преталоки; бгӯта — злі духи; віна̄йака̄н — домовики; кӯшма̄н̣д̣а — блудні вогники; унма̄да — божевільні; вета̄ла̄н — джини; йа̄тудга̄на̄н — злі духи окремого різновиду ; ґраха̄н — добрі та лихі зірки ; апі — також ; кгаґа̄н — птахи; мр̣ґа̄н — лісові звірі; паш́ӯн — свійські тварини; вр̣кша̄н — привиди ; ґірін — гори ; нр̣па — царю ; сарı̄ср̣па̄н — плазуни; дві-відга̄х̣ — рухомі й нерухомі живі істоти; чатух̣- відга̄х̣ — живі істоти, народжені з зародку, яйця, поту і насіння; йе — інші; анйе — всі; джала — вода; стгала — земля; набга-окасах̣ — птахи; куш́ала — у щасті; акуш́ала̄х̣ — у скруті; міш́ра̄х̣ — у суміші щастя й горя; карман̣а̄м — відповідно до власних дій у минулому; ґатайах̣ — внаслідку; ту — але; іма̄х̣ — всі вони.
Переклад
Царю, нехай же тобі буде відомо, що всі живі істоти відповідно до їхніх дій у минулому створив Верховний Господь. Серед них: Брахма і його сини, як-от Дакша, змінні правителі, як-от Вайвасвата Ману, півбоги, як-от Індра, Чандра і Варуна, великі мудреці, як-от Бгріґу, В’яса і Васіштга, жителі Пітрілоки і Сіддгалоки, чарани, ґандгарви, від’ядгари, асури, якші, кіннари і ангели, зміїний рід, мавполюди кімпуруші, люди, жителі Матрілоки, демони, пішачі, привиди, духи, божевільні, злі духи, добрі й лихі зірки, домовики, лісові звірі, птахи, свійські тварини, плазуни, гори, рухомі й нерухомі живі істоти, живі істоти, народжені з зародку, з яйця, з поту і з насіння, і всі інші — хоч вони у воді, хоч на землі, хоч у небі, хоч у щасті, хоч у горі, хоч у щасті, змішаному з горем. Їх усіх, відповідно до їхніх дій у минулому, створив Верховний Господь.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: У цих віршах перераховано багато різних живих істот, і всі ці види життя без винятку, від жителів найвищої планети всесвіту до найнижчої, створив Всемогутній Батько, Вішну. Отже немає нікого, хто був би незалежний від Верховного Бога-Особи. Тому в «Бгаґавад-ґіті» (14.4) Господь називає всіх живих істот Своїм потомством:
мӯртайах̣ самбхаванті йа̄х̣
та̄са̄м̇ брахма махад йонір
ахам̇ біджа-прадах̣ піта̄
Матеріальну природу порівнюють до матері. Хоча відомо, що кожна жива істота виходить з материнського тіла, насправді мати не відначальна причина появи дитини. Відначальна причина її народження — батько. Без батьківського сімені жодна мати не зможе дати життя дитині. Всі живі істоти у різних формах і становищах в незліченних всесвітах народжені з сімені Всемогутнього Батька, Бога-Особи, і тільки бідній на розум людині здається, що вони народилися з матеріальної природи. Під впливом матеріальної енерґії Верховного Господа, всі живі істоти, починаючи від Брахми і кінчаючи незначною мурашкою, проявляються в різних тілах відповідно до своїх дій у минулому.
Матеріальна природа — одна з енерґій Господа (Б.-ґ. 7.4). Ця природа нижча від живих істот, що становлять вищу природу. Всю життєдіяльність всесвіту проявляють вища і нижча природи Господа, поєднуючись разом.
Деякі живі істоти живуть у ліпших умовах і відносно щасливі, натомість інші живуть скрутно. Але насправді ніхто з зумовлених матерією істот не відчуває справжнього щастя. У в’язниці ніхто не відчуває щастя, хоча одного ув’язнено в камері першого класу, а іншого — в камері третього класу. Розумна людина повинна докладати зусиль не для того, щоб перейти з камери третього класу до камери першого, а для того, щоб звільнитися з в’язниці взагалі. Навіть якщо комусь вдасться перейти до камери першого класу, за якийсь час його можуть знову вкинути до камери третього класу. Треба намагатися вирватися з в’язниці і повернутись додому, до Бога. Це справжня мета для всіх живих істот.