Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.10.41
Текст
тісрах̣ сура-нр̣-на̄рака̄х̣
татра̄пй екаікаш́о ра̄джан
бгідйанте ґатайас трідга̄
йадаікаікатаро ’нйа̄бгйа̄м̇
сва-бга̄ва упаханйате
Послівний переклад
саттвам — ґуна добра ; раджах̣ — ґуна страсти ; тамах̣ — ґуна темряви; іті — так; тісрах̣ — три; сура — півбог; нр̣ — людина; на̄рака̄х̣ — той, хто страждає в пекельних умовах; татра апі — навіть там; екаікаш́ах̣ — інший; ра̄джан — царю; бгідйанте — діляться на; ґатайах̣ — рухи; трідга̄ — три; йада̄—цього часу; екаікатарах̣—один з одним; анйа̄бгйа̄м — від інших; сва-бга̄вах̣ — звичка; упаханйате — розвиває.
Переклад
Різні живі істоти живуть під впливом різних якостей матеріальної природи — ґуни добра, ґуни страсти і ґуни пітьми, і відповідно до цього їх називають півбогами, людьми і жителями пекла. Але кожна ґуна природи, царю, змішана з двома іншими, а тому і собі розпадається на три. Отже, кожен вид живих істот перебуває під впливом не тільки своєї основної ґуни, але й інших теж, і так набуває відповідної вдачі.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: На кожну живу істоту впливає якась певна ґуна природи, але разом з тим вона не може уникнути впливу і двох інших ґун. Назагал усі зумовлені душі в клітці матеріального світу перебувають під впливом ґуни страсти, тому що кожна з них намагається опанувати матеріальну природу собі на догоду. Та навіть якщо хтось перебуває у ґуні страсти, стикаючись із іншими ґунами природи, він, поза сумнівом, зазнає їхнього впливу. Якщо людина перебуває в доброму товаристві, вона може розвинути ґуну добра, а якщо в поганому — ґуну пітьми або невігластва. У матеріальному світі немає нічого застиглого. Добре чи погане товариство може змінити людську вдачу, і тому треба мати досить розуму, щоб відрізняти, де добро, а де зло. Найліпше спілкування полягає в служінні відданим Господа. За такого спілкування людина з ласки чистих відданих Господа може розвинути найкращі якості. Шріла Нарада Муні, як ми вже бачили на прикладі його життя, став найвизначнішим відданим Господа просто спілкуючись з Його чистими відданими. З народження він був сином служниці, навіть не знав свого батька і не мав анінайменшої освіти. Але, просто спілкуючись із відданими і вживаючи рештки їхньої їжі, він поступово розвинув трансцендентні якості цих відданих. Спілкування з ними прищепило йому смак оспівувати Господню славу і слухати про неї, а що слава Господа невідмінна від Самого Господа, він безпосередньо спілкувався з Самим Господом у Його звуковому образі. Інший приклад, який наводить «Шрімад-Бгаґаватам» (Шоста пісня), — це Аджаміла. Аджаміла був освічений син брахмани, навчений належним чином виконувати обов’язки брахмани, але попри це все під лихим впливом спілкування з проституткою він скотився до рівня найницішого чандали, тобто останнього з-поміж людей. Тому «Бгаґаватам» завжди радить спілкуватися з махат, або великою душею, бо це виводить на шлях до звільнення. Спілкуватися з людьми, які намагаються панувати над матеріальним світом, означає спускатися до найтемніших місцин пекла. Треба намагатись піднятися, спілкуючись із великою душею. Це шлях, який провадить до досконалости.