Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.10.30
Текст
хр̣дайам̇ нірабгідйата
тато манаш́ чандра іті
сан̇калпах̣ ка̄ма ева ча
Послівний переклад
нідідгйа̄сох̣ — бажаючи пізнати; а̄тма-ма̄йа̄м — власну енерґію; хр̣дайам — місце, де розміщений розум; нірабгідйата — проявився; татах̣ — тоді; манах̣ — розум; чандрах̣ — панівне божество розуму, місяць; іті — так; сан̇калпах̣ — рішучість; ка̄мах̣ — бажання; ева — так само; ча — також.
Переклад
Коли Він захотів міркувати про діяльність Його енерґії, тоді з’явились серце (осідок розуму), розум, місяць, рішучість і всі бажання.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: У серці кожної живої істоти перебуває Наддуша, Параматма, довершена частка Верховного Бога-Особи. Без Його присутности жива істота не могла б поринути в діяльність матеріальної енерґії відповідно до своїх минулих вчинків. Під час творення зумовлені живі істоти матеріального світу проявляються відповідно до своїх природних нахилів, і матеріальна природа дає кожній істоті потрібне матеріальне тіло. Але все це відбувається під наглядом Наддуші, як пояснено в «Бгаґавад-ґіті» (9.10). Отже, коли Наддуша розташована в серці зумовленої душі, в тої проявляється розум і вона усвідомлює, що їй треба робити, як оце, прокинувшись, людина згадує свої обов’язки.
Отже, матеріальний розум у живої істоти розвивається тоді, коли у її серце входить Наддуша. Після цього виникають розум, його панівне божество (місяць), а тоді починається діяльність розуму: він думає, відчуває і бажає. Діяльність розуму не може початись до появи серця, а серце з’являється тоді, коли Господь хоче побачити діяльність матеріального творіння.