ШБ 2.10.30

निदिध्यासोरात्ममायां हृदयं निरभिद्यत ।
ततो मनश्चन्द्र इति सङ्कल्प: काम एव च ॥ ३० ॥
нідідгйа̄сор а̄тма-ма̄йа̄м̇
хр̣дайам̇ нірабгідйата
тато манаш́ чандра іті
сан̇калпах̣ ка̄ма ева ча

Synonyms

нідідгйа̄сох̣бажаючи пізнати; а̄тма-ма̄йа̄мвласну енерґію; хр̣дайаммісце, де розміщений розум; нірабгідйатапроявився; татах̣тоді; манах̣розум; чандрах̣панівне божество розуму, місяць; ітітак; сан̇калпах̣рішучість; ка̄мах̣бажання; еватак само; чатакож.

Translation

Коли Він захотів міркувати про діяльність Його енерґії, тоді з’явились серце (осідок розуму), розум, місяць, рішучість і всі бажання.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: У серці кожної живої істоти перебуває Наддуша, Параматма, довершена частка Верховного Бога-Особи. Без Його присутности жива істота не могла б поринути в діяльність матеріальної енерґії відповідно до своїх минулих вчинків. Під час творення зумовлені живі істоти матеріального світу проявляються відповідно до своїх природних нахилів, і матеріальна природа дає кожній істоті потрібне матеріальне тіло. Але все це відбувається під наглядом Наддуші, як пояснено в «Бгаґавад-ґіті» (9.10). Отже, коли Наддуша розташована в серці зумовленої душі, в тої проявляється розум і вона усвідомлює, що їй треба робити, як оце, прокинувшись, людина згадує свої обов’язки.

Отже, матеріальний розум у живої істоти розвивається тоді, коли у її серце входить Наддуша. Після цього виникають розум, його панівне божество (місяць), а тоді починається діяльність розуму: він думає, відчуває і бажає. Діяльність розуму не може початись до появи серця, а серце з’являється тоді, коли Господь хоче побачити діяльність матеріального творіння.