ШБ 2.10.17
Devanagari
प्राणेनाक्षिपता क्षुत् तृडन्तरा जायते विभो: ।
पिपासतो जक्षतश्च प्राङ्मुखं निरभिद्यत ॥ १७ ॥
पिपासतो जक्षतश्च प्राङ्मुखं निरभिद्यत ॥ १७ ॥
Verse text
пра̄н̣ена̄кшІпата̄ кшут тр̣д̣
антара̄ джа̄йате вібгох̣
піпа̄сато джакшаташ́ ча
пра̄н̇ мукгам̇ нірабгідйата
антара̄ джа̄йате вібгох̣
піпа̄сато джакшаташ́ ча
пра̄н̇ мукгам̇ нірабгідйата
Synonyms
пра̄н̣ена — життєвою силою; а̄кшіпата̄ — збудженою; кшут — голод; тр̣т̣ — спрага; антара̄ — зсередини; джа̄йате — породжує; вібгох̣ — Всевишнього; піпа̄сатах̣ — бажаючи потамувати спрагу; джакшатах̣ — бажаючи їсти; ча — і; пра̄к — спочатку; мукгам — рот; нірабгідйата — відкрився.
Translation
Коли вірат-пуруша привів у рух життєву силу, вона породила голод і спрагу, а коли Він забажав пити і їсти, відкрився рот.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Розвиток органів чуття будь-якої живої істоти в материнському череві, як видно, схожий на розвиток вірат-пуруші, сукупности всіх живих істот. З цього випливає, що верховна причина всього сущого — це особа і вона має свої бажання. Бажання мати всілякі відчуття і органи чуття є у Всевишнього, і тому вони проявляються у індивідуальних істот. Бажання становить природу верховної живої істоти, Абсолютної Істини. Індивідуальні живі істоти мають роти через те, що Всевишній володіє сукупністю всіх ротів. Те саме стосується й до інших чуттів та органів. У даному вірші рот символізує всі чуттєві органи, адже принцип їхньої появи однаковий.