ШБ 2.10.13
Devanagari
एको नानात्वमन्विच्छन् योगतल्पात् समुत्थित: ।
वीर्यं हिरण्मयं देवो मायया व्यसृजत् त्रिधा ॥ १३ ॥
वीर्यं हिरण्मयं देवो मायया व्यसृजत् त्रिधा ॥ १३ ॥
Verse text
еко на̄на̄твам анвіччхан
йоґа-талпа̄т самуттгітах̣
вірйам̇ хіран̣майам̇ дево
ма̄йайа̄ вйаср̣джат трідга̄
йоґа-талпа̄т самуттгітах̣
вірйам̇ хіран̣майам̇ дево
ма̄йайа̄ вйаср̣джат трідга̄
Synonyms
еках̣ — Він, сам-один; на̄на̄твам — розмаїття; анвіччган — бажаючи цього; йоґа - талпа̄т — з ложа містичного сну; самуттгітах̣ — породив; вірйам — сім’я; хіран̣майам — золотаве; девах̣ — півбога; ма̄йайа̄ — зовнішньою енерґією; вйаср̣джат — досконало створив; трідга̄ — у трьох аспектах.
Translation
Забажавши проявити з Себе Самого розмаїття живих істот, Господь, лежачи в містичному сні, зовнішньою енерґією породив золотавий символ сімені.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» (9.7–8) так описано творення та знищення матеріального світу:
сарва-бгӯта̄ні каунтейа
пракр̣тім̇ йа̄нті ма̄міка̄м
калпа-кшайе пунас та̄ні
калпа̄дау вір̣джа̄мй ахам
пракр̣тім̇ йа̄нті ма̄міка̄м
калпа-кшайе пунас та̄ні
калпа̄дау вір̣джа̄мй ахам
пракр̣тім̇ сва̄м авашт̣абгйа
віср̣джа̄мі пунах̣ пунах̣
бгӯта-ґра̄мам імам̇ кр̣тснам
аваш́ам̇ пракр̣тер ваш́а̄т
віср̣джа̄мі пунах̣ пунах̣
бгӯта-ґра̄мам імам̇ кр̣тснам
аваш́ам̇ пракр̣тер ваш́а̄т
«Наприкінці кожної епохи твірні сили — матеріальна природа й живі істоти, що борються за існування в ній, — розчиняються в трансцендентному тілі Господа, а коли Господь бажає проявити їх, вони всі знову виходять з Нього.
Отже, матеріальна природа діє під наглядом Господа. З волі Господа матеріальна природа знову й знову під Його наглядом створює і знищує всі живі істоти».
Отже, матеріальна природа діє під наглядом Господа. З волі Господа матеріальна природа знову й знову під Його наглядом створює і знищує всі живі істоти».
З цього постає, що до створення, чи проявлення, матеріального космосу Господь існує у формі недиференційованої енерґії (маха-самашті), а забажавши поширитись у багатьох, Він проявляє з Себе диференційовану енерґію (самашті). Після того Він поширює Себе далі і проявляє з цієї диференційованої енерґії три виміри особистостей матеріального світу (в’яшті): адг’ятміка, адгідайвіка і адгібгаутіка. За це вже йшлося. Отже, все творіння і твірні енерґії невідмінні між собою і водночас відмінні. Через те що все суще постає з Господа (Маха-Вішну чи Маха-самашті), жодна з космічних енерґій не відмінна від Нього. Проте всі поширені енерґії за Господнім задумом мають свої різні прояви і призначення, і тому водночас вони відмінні від Господа. Живі істоти — це також енерґія Господа (межова енерґія), і тому вони водночас єдині з Ним і відмінні від Нього.
У непроявленому стані живі істоти перебувають у Господі як енерґія, а коли під час космічного проявлення Господь їх вивільняє, вони прибирають різноманітних форм у різних ґунах природи відповідно до своїх бажань. Таке розмаїття проявів живої енерґії становить зумовлений стан живих істот. Натомість звільнені живі істоти у вічному (санатана) світі — це душі, беззастережно віддані Господу, і тому їх не зумовлює ні творення, ні знищення. Отже, матеріальне творіння постає тоді, коли Господь з ложа містичного сну кидає оком на матеріальну енерґію. Так знову й знову проявляються і руйнуються усі всесвіти разом з Брахмами, їхніми володарями.