ШБ 2.1.22

ПОЯСНЕННЯ: Забруднене серце — це корінна причина всіх нещасть зумовленої істоти. Зумовлена душа обплутана сітями незліченних страждань матеріального існування, але, перебуваючи в глибокому невігластві, вона нездатна позбутися страждань, тому що в її серці за довгий час ув’язнення в матеріальному світі нагромадилась величезна кількість бруду. Справжнє призначення істоти    —    служити Верховному Господу, виконуючи Його волю, але через забрудненість свого серця вона воліє служити своїм вигаданим бажанням. Ці бажання не тільки не заспокоюють розуму, але й самі породжують нові проблеми і ув’язнюють душу в круговороті нескінченних народжень і смертей. Позбутися бруду корисливої діяльности і емпіричного розумування можна тільки спілкуючись із Верховним Господом. Господь всемогутній і тому на силі Своїми незбагненними енерґіями дарувати нам змогу спілкуватися з Ним. Тим, хто неспроможний скерувати свою віру на особистісний аспект Абсолюту, Господь дає можливість спілкуватися зі Своєю вірат-рупою, Своїм космічним безособистісним аспектом. Цей космічний безособистісний аспект Господа    —    один із проявів Його безмежних енерґій. Енерґія єдина з джерелом енерґії, і тому навіть концепція безособистісного космічного аспекту Господа допомагає зумовленій душі нехай непрямо, але спілкуватися з Господом і так поступово підніматися до рівня особистого спілкування.

Махараджа Парікшіт перебував уже на рівні безпосереднього зв’язку з особистісним аспектом Господа Шрі Крішни, отож йому не було потреби запитувати в Шукадеви Ґосвамі щодо вірат-рупиГоспода і як саме й на що в ній медитувати. Проте він попрохав дати докладний опис методу задля добра тих, хто не в стані осягнути трансцендентний особистісний аспект Господа, форму вічности, знання та блаженства. Невіддані неспроможні навіть припустити думки про існування особистісного аспекту Господа. За вбогістю свого знання вони відчувають спротив до будь-якої особистісної форми Господа    —    Рами, Крішни і т. д. Вони недооцінюють могутність Господа. У «Бгаґавад-ґіті» (9.11) Господь Сам пояснює, що люди з убогим знанням кепкують з верховної особи Господа, вважаючи Його за звичайну людину. Такі люди нічого не відають про незбагненні енерґії Господа. Завдяки Своїм незбагненним енерґіям Господь може діяти серед людей чи будь-яких інших істот і водночас лишатися тим самим всемогутнім Господом, цілковито зберігаючи Своє трансцендентне становище.

Отже, дбаючи про тих, хто нездатний схилитися перед Господом у Його особистісній вічній формі, Махараджа Парікшіт запитує Шукадеву Ґосвамі, як початківцю зосереджувати розум на Господеві, і Ґосвамі далі докладно це пояснює.