Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.9.39
Текст
дгр̣та-хайа-раш́міні тач-чгрійекшан̣ійе
бгаґаваті ратір асту ме мумӯршор
йам іха нірікшйа хата̄ ґата̄х̣ сва-рӯпам
Послівний переклад
віджайа — Арджуни; ратга — колісниця; кут̣умбе — те, що захищають будь-якою ціною; а̄тта-тотре — з батогом у правій руці; дгр̣та-хайа — правуючи коні; раш́міні — мотузки; тат-ш́рійа̄ — прийнявши мальовничу поставу; ікшан̣ійе — подивитись; бгаґаваті — Богові-Особі; ратіх̣ асту — нехай я приваблюсь; мумӯршох̣ — того, хто на порозі смерти; йам — на кого; іха — у цьому світі; нірікшйа — дивлячись; хата̄х̣ — тих, хто померли; ґата̄х̣ — досягли; сва-рӯпам — відначальної форми.
Переклад
Нехай у смертну мить мене приваблює тільки Шрі Крішна, Бог-Особа. Я зосереджуюся розумом на колісничому Арджуни, що стояв, тримаючи у правій руці батіг, а в лівій — віжки, і уважно пильнував, аби оборонити Арджунину колісницю від небезпеки. Ті, хто бачив Його на полі битви Курукшетра, здобули по смерті свою відначальну форму.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Чистий відданий Господа, трансцендентно зв’язаний з Ним любовним служінням, постійно бачить Господа всередині себе. Такий відданий не в змозі забути Господа і на мить. Це позначають словом «транс». Містик (йоґ), утримуючи чуття від будь-якої іншої діяльности, старається зосереджуватись на Наддуші, і зрештою досягає самадгі. Відданому досягти самадгі, чи трансу, легше: для цього він завжди пам’ятає особистісний аспект Господа, Його святе ім’я, славу, розваги та ін. Тому зосередження йоґа-містика та відданого не на одному рівні. Зосередження йоґа механічне, натомість відданий зосереджується на Господеві природно, з чистої любови та спонтанної прив’язаности. Бгішмадева був чистий відданий і, бувши воєначальником, весь час пам’ятав явлений на полі битви Господній образ Партга-саратгі, колісничого Арджуни. Отже, розвага, в якій Господь виступає як Партга-саратгі, теж є вічна. Всі розваги Господа — від Його з’явлення на світ у в’язниці Камси до останньої розваги, маушала-ліли, — відбуваються одна за одною у всіх всесвітах, як ті годинникові стрілки рухаються циферблатом. І в цих розвагах Пандави та Бгішма є Його вічними супутниками. Отже, Бгішмадева ні на мить не забував Господа в прекрасній подобі Партга-саратгі, якої не бачив навіть Арджуна. Арджуна був за спиною прекрасного Партга-саратгі, а Бгішмадева міг бачити Його перед собою. Дивитися на Господа саме в подобі воїна для Бгішмадеви була більша радість, ніж для Арджуни.
Усі, хто бився чи був присутній на полі битви Курукшетра, по смерті отримали свої відначальні духовні форми, як у Господа, тому що вони могли тоді з безпричинної ласки Господа бачити Його віч-на-віч. Всі зумовлені душі, що обертаються в еволюційному циклі — від водяних істот до Брахми — мають форми майі, форми, якими внаслідок їхніх дій їх наділяє матеріальна природа. Матеріальні форми зумовлених душ — це чуже для них вбрання. Коли зумовлена душа звільнюється з пастки матеріальної енерґії, вона повертається до своєї відначальної форми. Імперсоналіст прагне потрапити до безособистісного Брахмана, в сяйво тіла Господа, але це зовсім не відповідає природі живих іскор, невід’ємних часток Господа. Тому імперсоналісти знову падають і отримують матеріальні форми, що чужі духовній душі. А віддані Господа, що йдуть на планети Вайкунтги чи на Ґолоку, отримують форму духовну, як у Господа, з двома або з чотирма руками, відповідно до відначальної природи душі. Ця форма, абсолютно духовна, є сварупою живої істоти. Всі живі істоти, які були присутні на полі битви Курукшетра на будь-якій зі сторін, досягли своєї сварупи. Це підтверджує Бгішмадева. Тобто Господь був милостивий не лише до Пандав, — Він був милостивий і до всіх інших, тому що кожен отримав той самий результат. Бгішмадева прагнув того самого, і хоча йому за будь-яких обставин було забезпечене становище супутника Господа, він молив за це Господа. З цього випливає, що кожен, хто помирає, споглядаючи Бога-Особу — всередині себе чи зовні, — досягає своєї сварупи. А це — найвища досконалість життя.