Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.5.27

Текст

тасмім̇с тада̄ лабдга-ручер маха̄-мате
прійаш́равасй аскгаліта̄ матір мама
йайа̄хам етат сад-асат сва-ма̄йайа̄
паш́йе майі брахман̣і калпітам̇ паре

Послівний переклад

тасмін  —  так; тада̄  —  тоді; лабдга  —  дістав; ручех̣  —  смак; маха̄-мате  —  о великий мудрецю; прійаш́равасі  —  до Господа; аскгаліта̄ матіх̣—невідривна увага; мама—моя; йайа̄—   якою; ахам  —  я; етат  —  усі ці; сат-асат  —  грубі й тонкі; сва-ма̄йайа̄—зі свого невігластва; паш́йе—побачив; майі—   у собі; брахман̣і  —  Усевишній; калпітам  —  визнано; паре  —   в Трансцендентному.

Переклад

О великий мудрецю, коли в мені пробудився той смак, я став слухати про Господа з неослабною увагою. І чим далі посилювався мій потяг слухати, тим глибше я усвідомлював, що тільки через власне невігластво ототожнював себе з грубою та тонкою оболонками,    —    адже і Господь, і я трансцендентні.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Невігластво матеріального існування порівнюють з темрявою, натомість Бога-Особу всі ведичні писання порівнюють із сонцем. Там, де світло, темряви бути не може. Слухати про ігри Господа саме по собі означає в трансцендентний спосіб спілкуватися з Господом, бо Господь та Його трансцендентні розваги суть невідмінні. Привернутися до верховного світла означає без сліду прогнати морок невігластва. Лише невігластво породжує у зумовленої душі думку, що вона і Господь є утвори матеріальної природи. Насправді як Бог-Особа, так і живі істоти є трансцендентні і не мають нічого спільного з матеріальною природою. Коли ж людина позбувається невігластва і досконало усвідомлює, що поза Богом-Особою нічого не існує, незнання відступає. Побачивши світло, істота стає годна застосувати грубе й тонке тіла в служінні Господу, адже обидва ці тіла постають з Нього. Грубе тіло треба залучити до діяльности в служінні Господеві через арчану, поклоніння Господу в храмі (як ото носити воду, мити храм, кланятись тощо). Тонкий розум, своєю чергою, має слухати описи трансцендентних розваг Господа, думати про них, повторювати Його ім’я і таке інше. Уся ця діяльність    —    трансцендентна, і всі до єдиного грубі та тонкі чуття мають бути залучені до неї. Усвідомлення цієї трансцендентної діяльности приходить лише по багатьох роках учнівства у відданому служінні, але й просто любовна привабленість до Бога-Особи, як та, що розвинулась була в Наради Муні від слухання, дає надзвичайні наслідки.