Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.2.13

Текст

атах̣ пумбгір двіджа-ш́решт̣га̄
варн̣а̄ш́рама-вібга̄
ґаш́ах̣
сванушт̣гітасйа дгармасйа
сам̇сіддгір харі-тошан̣ам

Послівний переклад

атах̣  —  так; пумбгіх̣  —  людиною; двіджа-ш́решт̣га̄х̣  —  о найліпші з двічінароджених; варн̣а-а̄ш́рама  —  системи чотирьох каст і чотирьох життєвих станів; вібга̄ґаш́ах̣  —  поділом; сванушт̣гітасйа  —  своїх визначених обов’язків; дгармасйа  —  за родом діяльности; сам̇сіддгіх̣—найвища досконалість; харі—   Бог-Особа; тошан̣ам  —  вдоволення.

Переклад

Отже, о найліпші серед двічінароджених, найвищою досконалістю, якої можна досягнути, виконуючи обов’язки згідно з діяльністю, визначеною за поділом на касти та стани життя, є задоволити Бога-Особу.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Людське суспільство в усьому світі поділене на чотири касти й чотири життєві стани. Чотири касти такі: каста інтеліґенції, каста військових, каста виробників й каста робітників. Людину зараховують до певної касти згідно з характером її діяльности та особистих якостей, а не за народженням. Ще є чотири життєві стани, а саме: життя учня, життя домогосподаря, відхід од справ та життя у відданості. Такий поділ суспільства на касти і стани доконечно потрібний, бо в противному разі суспільна система не може розвиватися як здоровий організм. Метою всіх без винятку вищезгаданих підрозділів життя повинно бути задоволення вищого володаря, Бога-Особи. Таку організацію діяльности людського суспільства називають системою варнашрама- дгарми, що є цілком природною для цивілізованого людства. Система варнашрами не є засобом штучно піднести представників одного підрозділу над іншими; її організовано так, щоб дати людині змогу пізнати Абсолютну Істину. Але якщо люди гублять з ока справжню мету життя    —    осягнення Абсолютної Істини,    —    що стається, як уже пояснювалося раніше, через надмірну прив’язаність до індрія-пріті, чуттєвої втіхи, то своєкорисливі члени суспільства користаються з варнашрами, щоб досягти штучного домінування над слабшими. Нині, в Калі-юґу, епоху чвар, вже скрізь можна спостерігати таке штучне розшарування на пануючих і підпорядкованих. Але люди тверезого глузду ясно усвідомлюють, що єдине призначення такого поділу на касти й життєві стани    —    впорядкувати суспільні стосунки і тим створити сприятливі умови, за яких люди могли б піднесено мислити і розвиватися духовно.

«Бгаґаватам» у цьому вірші проголошує, що найвища мета в житті, найвища досконалість системи варнашрама-дгарми    —    співпраця всіх людей задля вдоволення Верховного Господа. На це вказано і в «Бгаґавад-ґіті» (4.13).