Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.19.3

Текст

адйаіва ра̄джйам̇ балам р̣ддга-кош́ам̇
пракопіта-брахма-кула̄нало ме
дахатв абгадрасйа пунар на ме ’бгӯт
па̄пійасӣ дгір двіджа-дева-
ґобхйах̣

Послівний переклад

адйа  —  цього дня; ева  —  самого; ра̄джйам  —  царство; балам р̣ддга  —  могутність та багатство; кош́ам  —  скарбницю; пракопіта  —  запалений; брахма-кула  —  громадою брахман; аналах̣—вогонь; ме дахату—нехай спалить мене; абгадрасйа  —   несприятливе; пунах̣  —  знов; на  —  не; ме  —  мені; абгӯт  —   станеться; па̄пійасі  —  гріховний; дгіх̣  —  інтелект; двіджа  —   брахман; дева  —  Верховного Господа; ґобгйах̣  —  та корів.

Переклад

Я дикун і грішник, тому що легковажу брахманічну культуру, свідомість Бога і не піклуюсь про захист корів. Тому я хотів би, щоб мої царство, сила і багатство одразу згоріли на вогні гніву брахмани, бо тоді у майбутньому я не піддамся поклику таких недобрих нахилів.

Коментар

Проґресивна цивілізація засновується на брахманічній культурі, свідомості Бога та піклуванні про корів. Ці три засади мають лежати в основі всього економічного розвитку держави    —    товарообміну, комерції, сільського господарства та промисловости, а інакше весь так званий економічний розвиток призводить до деґрадації. Піклування про корів живить брахманічну культуру, що провадить суспільство до свідомости Бога, завдяки чому цивілізація досягає досконалости. Вік Калі несе за собою руйнацію цих найвищих засад життя. Хоча Махараджа Парікшіт уживав рішучих заходів, щоб не дати уособленому Калі запанувати в світі, Калі таки знайшов лазівку, і навіть такий могутній цар, як Махараджа Парікшіт, піддався емоціям, що їх викликали голод та спрага, і зневажив брахманічну культуру. Махараджа Парікшіт дуже жалкував, що так сталося, і бажав, щоб його царство, сила й багатство, що не служили брахманічній культурі та її засадам, згоріли дощенту.

Та держава і той дім, де багатство і силу не використовують на розвій брахманічної культури, на плекання свідомости Бога та на піклування про корови, роковані загинути. Якщо ми хочемо миру і процвітання у світі, ми повинні взяти з цього вірша урок: кожна держава, кожний дім повинні докладати зусиль до розвитку брахманічної культури задля свого очищення та плекання свідомости Бога, задля самоусвідомлення; вони також повинні піклуватися про корів, щоб мати доволі молока та найліпшої їжі для підтримання досконалої цивілізації.