Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.18.47

Текст

апа̄пешу сва-бгр̣тйешу
ба̄лена̄паква-буддгіна̄
па̄пам̇ кр̣там̇ тад бга
ґава̄н
сарва̄тма̄ кшантум архаті

Послівний переклад

апа̄пешу  —  тому, хто цілковито вільний від гріхів; сва-бгр̣тйешу  —  підлеглому і тому гідному захисту; ба̄лена  —  дитиною; апаква  —  незрілим; буддгіна̄  —  інтелектом; па̄пам  —   гріховний вчинок; кр̣там  —  зроблено; тат бгаґава̄н  —  Бог- Особа; сарва-а̄тма̄  —  всюдисущий; кшантум  —  пробачити; архаті  —  заслужив.

Переклад

На тому ріші підніс молитву до всюдисущого Бога-Особи, прохаючи вибачити його недосвідченого, нетямущого сина, що вчинив великий гріх, проклявши безгрішну людину, яка була в підлеглому становищі і заслуговувала на заступництво.

Коментар

Кожна людина відповідальна за свої дії, добрі вони чи гріховні. Ріші Шаміка міг передбачити, яким великим був гріх, що вчинив його син, проклявши Махараджу Парікшіта, праведного правителя, що, як першорядний відданий Господа, був цілковито вільний від гріхів і тому заслуговував на заступництво від брахман. Якщо вчинено образу проти відданого Господа, наслідки цього подолати дуже важко. Брахмани, голова суспільства, покликані захищати нижчих від себе, а не проклинати їх. Часами брахмана в гніві може проклясти підлеглого кшатрію, вайш’ю чи когось іншого, однак у випадку з Махараджею Парікшітом, як уже пояснено, ніяких підстав проклинати царя не було. Нетямущий хлопець зробив це чисто з гордині, похваляючись своїм становищем сина брахмани, і тому за законом Бога заслугував на кару. Господь ніколи не прощає тому, хто засуджує Його чистого відданого. Тому, проклявши царя, нерозумний Шрінґі вчинив не лише гріх, а й велику образу. Ріші розумів, що врятувати його хлопця від наслідків гріховного вчинку на силі тільки Верховний Бог-Особа. Тому він звернувся з молитвою про вибачення безпосередньо до Верховного Господа, хто єдиний на силі змінити те, що вже сталося. Ріші прохав Господа від імені нерозумного хлоп’яти, що не набув і дрібки розуму.

Може постати таке запитання: якщо це було бажання Самого Господа, щоб Парікшіт Махараджа опинився у скрутному становищі і так отримав змогу звільнитися з матеріального світу, то чому відповідальність за образу лягла на сина брахмани? Відповідь така: образу вчинила дитина тільки тому, що її можна легко вибачити. Отже, Господь прийняв молитви батька. На інше запитання    —    чому відповідальність за те, що Калі ввійшов у життя світу, впала на всю громаду брахман    —    дає відповідь «Вараха Пурана»: демонам, що діяли вороже до Бога-Особи, але не загинули від Його руки, було дозволено народитися у родинах брахман, користаючись із вольностей епохи Калі. Всемилостивий Господь дав їм змогу народитися в родинах побожних брахман, щоб вони отримали нагоду наблизитись до звільнення. Однак демони замість скористатися з тої щасливої нагоди повернули брахманічну культуру на зло, загордувавши через своє становище. Типовим прикладом таких брахман є син Шаміки Ріші. Цей вірш застерігає всіх нерозумних нащадків брахман не повторювати дурниць, яких наробив Шрінґі, і завжди пильнувати в собі проявів демонічних якостей, які вони мають з попередніх народжень. Нерозумного хлопця Господь, звичайно, вибачив, однак інші, в кого може не бути такого батька, як Шаміка Ріші, накличуть на себе велику біду, якщо неправильно використовуватимуть переваги народження у сім’ї брахман.