Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.18.44

Текст

тад адйа нах̣ па̄пам упаітй ананвайам̇
йан нашт̣а-на̄тгасйа васор вілумпака̄т
параспарам̇
ґгнанті ш́апанті вр̣н̃джате
паш́ӯн стрійо ’ртга̄н пуру-дасйаво джана̄х̣

Послівний переклад

тат  —  тому; адйа  —  віднині; нах̣  —  на нас; па̄пам  —  наслідки гріха; упаіті  —  впадуть; ананвайам  —  розпад; йат  —  тому що; нашт̣а  —  відкинуто; на̄тгасйа  —  монарха; васох̣  —   статки; вілумпака̄т  —  сплюндровані; параспарам  —  між собою; ґгнанті  —  вбиватимуть; ш́апанті  —  будуть кривдити; вр̣н̃джате  —  будуть красти; паш́ӯн  —  тварин; стрійах̣  —  жінок; артга̄н—багатства; пуру—великою мірою; дасйавах̣ —   грабіжники; джана̄х̣  —  загал.

Переклад

Монархії настав кінець, і шахраї та злодії розкрадатимуть народне добро. Через це почнеться розклад суспільства. Людей будуть вбивати й калічити, будуть красти і жінок, і тварин, а відповідальність за всі ці гріхи ляже на нас.

Коментар

У цьому вірші дуже важливе слово нах̣ (ми). Мудрець справедливо кладе на громаду брахман відповідальність за знищення монархічної влади, що відкриває дорогу так званим демократам, які здебільшого розграбовують добро підданих своєї держави. Ці «демократи» заволодівають державним апаратом, але не беруть на себе відповідальности за добробут громадян. Кожен домагається влади заради особистого чуттєвого задоволення, і так на міці одного царя виростає багато царків без жодного почуття відповідальности, які мають єдине прагнення    —    здирати з громадян податки. Вірш провіщає, що без доброї монархічної влади всі будуть завдавати одне одному прикрощів, крадучи чуже майно, тварин, жінок тощо.