Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.18.31
Текст
каран̣о мілітекшан̣ах̣
мр̣ша̄-сама̄дгір а̄хосвіт
кім̇ ну сйа̄т кшатра-бандгубгіх̣
Послівний переклад
ешах̣ — це; кім — чи; нібгр̣та-аш́еша — занурений у медитацію; каран̣ах̣ — чуття; міліта — заплющені; ікшан̣ах̣ — очі; мр̣ша̄—удаваний; сама̄дгіх̣—транс; а̄хо — перебуває; світ — чи це так ; кім — чи що ; ну — але ; сйа̄т — може бути ; кшатра-бандгубгіх̣ — кшатрію, що нижчий проти нього, брахмани.
Переклад
Повернувшись до палацу, він почав думати й зважувати так і так, чи то мудрець насправді медитував, зосередивши чуття й заплющивши очі, а чи то він тільки удавав транс, аби не вітати в своїй оселі нижчого проти себе кшатрію.
Коментар
Цар був відданий Господа і тому перший не схвалив свого вчинку. Він почав розважати, чи мудрець справді перебував у трансі, а чи просто удавав транс, аби не вітати царя, що був кшатрія і тому нижчий від нього за становищем. Щойно добра людина зробить щось погане, вона одразу починає розкаюватися в цьому. Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура та Шріла Джіва Ґосвамі тримаються думки, що цар чинив так не через свої колишні прогріхи — це все, вважають вони, влаштував Господь, щоб прикликати царя додому, назад до Бога.
Шріла Вішванатга Чакраварті каже, що весь задум склав Господь і що саме з волі Господа цар зайшов у безвихідь. Задум полягав у тому, щоб за так званий лихий вчинок нетямущий хлопчик-брахмана, що зазнав руйнівного впливу епохи Калі, прокляв царя, після чого той був би змушений безповоротно покинути родину та домівку. І тоді його зустріч із Шрілою Шукадевою Ґосвамі створила б умови для появи «Шрімад-Бгаґаватам», що його шанують як втілення Самого Господа у формі книги. Це втілення Господа у формі книги відкриває захопливі відомості про трансцендентні розваги Господа, серед них і про Його раса-лілу з духовними дівчатами-пастушками Враджабгумі. Ця розвага Господа відзначається особливою важливістю, бо кожний, хто належним чином збагне цю Його розвагу, неодмінно позбудеться потягу до матеріального сексу і стане на величний шлях відданого служіння Господеві. Якщо чистий відданий опиняється у безвихідному матеріальному становищі, це вказує, що за цим стоїть намір Господа піднести його до вищого трансцендентного рівня. Поставивши Арджуну й Пандав у безвихідь через підступи їхніх двоюрідних братів, Господь створив тим передумови для битви на Курукшетрі. Це було зроблено, щоб дати людству «Бгаґавад-ґіту», звукове втілення Господа. А примістивши у скрутне становище царя Парікшіта, Господь Своєю волею явив «Шрімад-Бгаґаватам». Те, що цар піддався впливові спраги та голоду, було оманою, бо він зніс, ще бувши в материному лоні, і не таке — його не вивів з рівноваги навіть палючий жар брахмастри, яку випустив Ашваттгама. Отож, поза всяким сумнівом, стурбованість царя була чимось неймовірним. Такі віддані, як Махараджа Парікшіт, Господньою волею мають досить сили, щоб витерпіти подібні страждання, ні за яких обставин не втрачаючи влади над собою. Отже, в цьому випадкові все, що трапилося, було складовими задуму Самого Господа.