Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.18.24-25

Текст

екада̄ дганур удйамйа
вічаран мр̣
ґайа̄м̇ ване
мр̣
ґа̄н ануґатах̣ ш́ра̄нтах̣
кшудгітас тр̣шіто бгр̣ш́ам
джала̄ш́айам ачакша̄н̣ах̣
правівеш́а там а̄ш́рамам
дадарш́а мунім а̄сінам̇
ш́а̄нтам̇ міліта-лочанам

Послівний переклад

екада̄  —  якось; дганух̣  —  стріли й лук; удйамйа  —  міцно взявши; вічаран—переслідуючи; мр̣ґайа̄м—на ловах; ване  —  в лісі; мр̣ґа̄н—оленів; ануґатах̣—женучись; ш́ра̄нтах̣—втомлений; кшудгітах̣—голодний; тр̣шітах̣—спраглий; бгр̣ш́ам  —   вкрай; джала-а̄ш́айам  —  джерело води; ачакша̄н̣ах̣  —  шукаючи; правівеш́а  —  вступив у; там  —  відомого; а̄ш́рамам  —  хижу Шаміки Ріші; дадарш́а  —  побачив; мунім  —  мудреця; а̄сінам  —  що сидів; ш́а̄нтам  —  у повній тиші; міліта  —  заплющивши; лочанам  —  очі.

Переклад

Якось Махараджа Парікшіт з луком і стрілами полював у лісі. Переслідуючи оленів, він змучився і, голодний та спраглий, шукав води, аж нарешті натрапив на хижу славетного Шаміки Ріші. Мудрець сидів заплющивши очі й не озивався.

Коментар

Верховний Господь дуже ласкавий до Своїх чистих відданих, і належного часу Він прикликає їх до Себе, створюючи їм сприятливі для повернення до Нього умови. Махараджа Парікшіт був чистий відданий Господа, тож йому не було з чого відчувати сильну втому, голод та спрагу, бо відданий Господа ніколи не переймається такими вимогами тіла. Однак з Господньої волі навіть такий відданий може начебто відчути втому й спрагу, якщо Господь хоче створити умови, які допоможуть йому зректися світської діяльности. Щоб дістати змогу повернутися до Бога, треба спочатку остаточно позбутися прив’язаности до матеріальних стосунків, і тому якщо відданий надто занурений у матеріальні справи, Господь влаштовує умови, які допомагають відданому збайдужіти до цього. Верховний Господь не забуває Свого чистого відданого ніколи, навіть коли той занурюється у так звані світські справи. Іноді Господь приміщає відданого у скрутне становище, і тоді відданий вже не може не зректися всіх матеріальних справ. Відданий розуміє це як знак від Господа, дарма що інші вбачають у цьому нещастя і причину для відчаю. Махараджі Парікшіту було визначено стати знаряддям для того, щоб Господь Шрі Крішна явив «Шрімад-Бгаґаватам»    —    так, як колись його прадід Арджуна став знаряддям для явлення «Бгаґавад-ґіти». Якби волею Господа Арджуна не впав в оману прив’язаности до родини, Господь не оповів би «Бгаґавад-ґіти», призначеної для добра всіх небайдужих. І так само якби Махараджа Парікшіт тоді не відчув втоми, голоду й спраги, то Шріла Шукадева Ґосвамі, найперший авторитет з «Шрімад-Бгаґаватам», не розповів би його. Отже, цей вірш знайомить з обставинами, внаслідок яких для добра всіх небайдужих повідано «Шрімад-Бгаґаватам». Тому, як кожен зачин, вірш починається зі слова «якось...».