ВІРШ 16
ТЕКСТ 16
Текст
Текст
йена̄паварґа̄кгйам адабгра-буддгіх̣
джн̃а̄нена ваійа̄сакі-ш́абдітена
бгедже кгаґендра-дгваджа-па̄да-мӯлам
йена̄паварга̄кхям адабхра-буддхих̣
гя̄нена ваия̄саки-шабдитена
бхедже кхагендра-дхваджа-па̄да-мӯлам
Послівний переклад
Дума по дума
сах̣—він; ваі—безперечно; маха̄-бга̄ґаватах̣—першорядний відданий; парікшіт — цар; йена — яким; апаварґа-а̄кгйам — метою звільнення; адабгра — утвердив; буддгіх̣ — інтелект; джн̃а̄нена — знанням; ваійа̄сакі — син В’яси; ш́абдітена — повідане; бгедже — взяв; кгаґа-індра — Ґаруда, цар птахів; дгваджа — прапор; па̄да-мӯлам — ступні.
сах̣ – той; ваи – несъмнено; маха̄-бха̄гаватах̣ – най-висш предан; парӣкш̣ит – царят; йена – чрез които; апаварга-а̄кхям – в името на освобождението; адабхра – съсредоточи; буддхих̣ – интелигентността; гя̄нена – чрез знание; ваия̄саки – синът на Вя̄са; шабдитена – произнесени от; бхедже – прибегнал към; кхага-индра – Гаруд̣а, царят на птиците; дхваджа – знаме; па̄да-мӯлам – стъпала.
Переклад
Превод
Прохаємо тебе, Суто Ґосвамі, переказати ті оповіді про Господа, що слухаючи їх, Махараджа Парікшіт, чий інтелект був зосереджений на звільненні, досяг лотосових стіп Господа, притулку царя птахів Ґаруди. Ці оповіді пролунали з вуст сина В’яси [Шріли Шукадеви Ґосвамі].
О, Сӯта Госва̄мӣ, нека чуем тези повествования за Бога, благодарение на които Маха̄ра̄джа Парӣкш̣ит с интелигентност, насочена към освобождението, достигна лотосовите нозе на Бога, който е убежище на Гаруд̣а, царя на птиците. Тези повествования прозвучаха от устата на сина на Вя̄са (Шрӣла Шукадева).
Коментар
Пояснение
Між тими, хто долає шлях до звільнення, існують певні розбіжності. Дослідників трансцендентного поділяють на імперсоналістів та відданих Господа. Віддані Господа поклоняються трансцендентній формі Господа, тимчасом як імперсоналісти медитують на яскраве сяйво, чи випромінення тіла Господа — брахмаджйоті. У вірші сказано, що Махараджа Парікшіт досяг лотосових стіп Господа завдяки тому, що отримав знання від сина В’ясадеви, Шріли Шукадеви Ґосвамі. Шукадева Ґосвамі напочатку теж був імперсоналістом, як він каже за це у «Бгаґаватам» (2.1.9), однак пізніше він привабився до трансцендентних розваг Господа і став відданим. Таких відданих з досконалим знанням називають маха-бгаґавати, першорядні віддані. Існує три класи відданих: пракріта, мадг’яма та маха-бгаґавата. Пракріта, чи відданий третього класу, — це той, що поклоняється Господу в храмі, але мало що знає про Господа та Його відданих. Мадг’яма, відданий другого класу, чітко знає, хто є Господь, які є Його віддані, хто такі неофіти, а хто невіддані. А маха- бгаґавата, відданий першого класу, бачить усе пов’язаним з Господом і Господа пов’язаним з усім. Тому маха-бгаґавата не робить розрізнення ні в чому, і зокрема не поділяє людей на відданих та невідданих. Махараджа Парікшіт був саме відданий маха-бгаґавата, тому що отримав посвячення від Шукадеви Ґосвамі, іншого відданого маха-бгаґавати. Махараджа Парікшіт був ласкавий до всіх, навіть до уособленого Калі, за інших і не кажучи.
Между различните последователи, поели пътя към освобождението, съществуват някои противоречия. Тези трансцендентални последователи се наричат имперсоналисти и предани на Бога. Преданите на Бога обожават трансценденталната форма на Бога, а имперсоналистите насочват мислите си към ослепителното сияние брахмаджьоти, което всъщност е излъчването от тялото на Бога. Тук се казва, че Маха̄ра̄джа Парӣкш̣ит постигнал лотосовите нозе на Бога, като получил знание чрез наставленията, дадени му от сина на Вя̄садева, Шрӣла Шукадева Госва̄мӣ. В началото Шукадева Госва̄мӣ също бил имперсоналист, както самият той признава в Бха̄гаватам (2.1.9), но по-късно го привлекли трансценденталните забавления на Бога и станал предан. Преданите, които притежават съвършено знание, се наричат маха̄-бха̄гавати, т.е. предани от най-висша класа. Има три вида предани: пра̄кр̣та, мадхяма и маха̄-бха̄гавата. Пра̄кр̣та, или преданите от третата класа, се покланят в храма, без да имат особени знания за Бога и за преданите му. Мадхяма, втората класа предани, добре разпознават Бога, преданите на Бога, начинаещите и неотдадените. Но маха̄-бха̄гаватите, или най-висшите предани, виждат как всичко е свързано с Бога и как Богът присъства във взаимоотношенията на всеки. Затова те не правят никакви разграничения, особено между предани и неотдадени. Маха̄ра̄джа Парӣкш̣ит бил именно такъв предан, защото бил посветен от маха̄-бха̄гавата, Шукадева Госва̄мӣ. Той бил еднакво милостив към всички, дори и към олицетворението на Кали.
Трансцендентні оповіді в історії світу містять багато прикладів того, як імперсоналіст стає відданим. Однак немає жодного випадку, щоб відданий став імперсоналістом. Вже самого цього досить, щоб засвідчити, що відданий на трансцендентних сходах стоїть на щаблі вищому, ніж імперсоналіст. «Бгаґавад-ґіта» (12.5) потверджує, що людина, яка застрягла на сходинці імперсоналізму, радше страждає, аніж насправді осягає реальність. Отож знання, що його Шукадева Ґосвамі передав Махараджі Парікшіту, допомогло тому піднестися на рівень служіння Господеві. Цей рівень досконалости має назву апаварґа, рівень досконалости звільнення. Саме знання, котре просто приводить до звільнення, є матеріальне. По-справжньому скинути з себе пута матеріального світу означає звільнитися, а вже рівень, на якому людина досягає трансцендентного служіння Господеві, називають рівнем досконалости звільнення. На цей рівень піднімаються завдяки знанню та зреченню, як ми вже пояснювали (Бгаґ. 1.2.12), і той, хто набуває досконалого знання у тому вигляді, в якому його передає Шукадева Ґосвамі, внаслідку отримує змогу досягнути трансцендентного служіння Господеві.
В трансценденталните исторически летописи на света има много примери за имперсоналисти, които по-късно са станали предани. Но преданите никога не стават имперсоналисти. Това доказва, че стъпалото, което заемат преданите върху трансценденталната стълба, е по-високо от това на имперсоналистите. Освен това в Бхагавад-гӣта̄ (12.5) се казва, че личностите, които следват имперсонализма, печелят повече страдания, отколкото съществени постижения. Затова знанието, което Шукадева Госва̄мӣ предал на Маха̄ра̄джа Парӣкш̣ит, помогнало на царя да достигне до служене на Бога. Това съвършено равнище се нарича апаварга, равнище на съвършено освобождение. Само по себе си знанието за освобождението е материално знание. Истинската свобода от материалното робство се нарича освобождение, но постигането на трансцендентално служене на Бога е съвършено равнище на освобождението. То се достига чрез знание и отречение, както вече обяснихме (Шрӣмад Бха̄гаватам, 1.2.12), а съвършеното знание, което предал Шрӣла Шукадева Госва̄мӣ, води до постигане на трансцендентално служене на Бога.