Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.15.44

Текст

удічім̇ правівеш́а̄ш́а̄м̇
ґата-пӯрва̄м̇ маха̄тмабгіх̣
хр̣ді брахма парам̇ дгйа̄йан
на̄вартета йато
ґатах̣

Послівний переклад

удічім  —  на північ; правівеш́а-а̄ш́а̄м  —  ті, хто хотів вступити туди; ґата-пӯрва̄м—шляхом прабатьків; маха̄-а̄тмабгіх̣—   широкоглядними; хр̣ді  —  у серці; брахма  —  Верховного; парам  —  Бога; дгйа̄йан  —  постійно думаючи про; на а̄вартета  —  проводив свої дні; йатах̣  —  хоч куди; ґатах̣  —  йшов.

Переклад

Потім він рушив на північ шляхом своїх предків та всіх великих особистостей, щоб цілковито зануритися в думки про Верховного Бога-Особу. І хоч би де він ішов, він завжди лишався у такому стані.

Коментар

З цього вірша зрозуміло, що Махараджа Юдгіштгіра пішов стопами своїх предків та великих відданих Господа. Ми багато разів казали, що система варнашрама- дгарми, якої суворо дотримувалися в світі, а надто в Ар’яварті, особливо наголошує на важливості повної відмови від зв’язку з родиною на певній стадії життя. На тому була побудована вся система освіти та виховання, і поважні люди, як оце Махараджа Юдгіштгіра, певного часу розривали зв’язки з родиною задля того, щоб усвідомити себе і повернутися додому, до Бога. Жодний цар чи благородна людина не жив з родиною до самої смерти: це вважали за перешкоду на шляху до досконалости людського життя і прирівнювали до самогубства. Своє життя слід будувати на цих засадах, аби повністю звільнитися від сімейних прив’язаностей і без останку присвятити себе відданому служінню Господеві Крішні. Ця порада стосується до всіх людей усіх часів і заснована на прикладі авторитетів. У «Бгаґавад-ґіті» (18.62) Господь навчає, що людина повинна стати відданим Господа принаймні на останньому етапі життя. Заради власного добра кожна щира душа, вірна Богові, як оце Махараджа Юдгіштгіра, мусить коритися Його настановам.

Слова брахма парам вказують на Господа Шрі Крішну. Так само звертається до Господа Крішни Арджуна в «Бгаґавад- ґіті» (10.13), посилаючись на великі авторитети    —    Асіту, Девалу, Нараду та В’ясу. Отже, Махараджа Юдгіштгіра покинув дім і попрямував на північ за прикладом своїх предків та великих відданих усіх часів, постійно думаючи про Господа Крішну.